Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії є невід’ємною частиною історії села Іванів. Будівництво костелу та кляштору (католицького монастиря) для отців бернардинів розпочалося у 1780 році на кошти Соломії Холоневської та тривало впродовж двадцяти років.
Про відомі та невідомі факти з історії цієї унікальної споруди спеціально для Хмільник.онлайн розповів місцевий історик Ігор Лановий.
— Для кожного жителя Іванова костел — це часточка його життя. В юності та молодості я приходив сюди, у будинок культури, згодом, коли захопився історією, дізнався багато цікавих фактів про цю будівлю, — розповідає Ігор Лановий.
Будівля костелу мала багато своїх таємниць та секретів. Наприклад, тут були таємні технічні переходи, по яких обслуговуючий персонал діставався до потрібного поверху.
На початку XIX століття в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії діяла потужна друкарня купця Каличева, в якій друкувалися релігійні книги для старообрядницької громади Російської імперії. Друкарня була настільки потужною, що рішення про її закриття виносилося на імператорську раду.
— Монастир припинив свою діяльність у 1932 році. Якщо місцевий собор святого Миколая совіти знищили до останнього камінця, то з костелом поступили по-іншому. Місцевого ксьондза репресували, а приміщення передали під потреби села, — продовжує Ігор Лановий. — Під вівтарем костелу знаходилась усипальниця родини Холоневських. Старожили розповідали, що з усипальниці виносили останки Холоневських і викидали у річку Снивода, яка протікала поруч.
Багато крові залишилося на стінах будівлі костелу. За словами Ігоря Ланового, під час звільнення села, у березні 1944 року, на даху костелу була позиція німецького снайпера. Штрафник не мав шансів на відступ та на життя, бо його «свої ж» прикували до даху. Багато життів поклав ворожий снайпер. Зупинити ворога змогли за допомогою гранати. Пораненого фашиста ліквідували місцеві жителі, які пробралися на дах таємними ходами та закололи окупанта вилами.
У радянські часи приміщення костелу було поділене на два поверхи. На першому розмістили школу, на другому був клуб та спортивний зал.
Після розпаду Союзу храм передали місцевій римо-католицькій громаді. Після тривалої перерви перше богослужіння у костелі відбулося у травні 2019 року. А у 2021 році в Іванові створили парафію святих апостолів Петра і Павла, що належить до Православної Церкви України. Поки у селі немає храму ПЦУ, богослужіння відбувається у католицькому костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії — такої згоди дійшли католицька громада і громада ПЦУ.
— У нас було багато планів щодо відродження костелу. Звертались до різноманітних польських фондів, в тому числі Інституту Polonika. Планували для реставрації костелу залучити благодійні кошти поляків. Навіть отримали перші кошти на обстеження стану будівлі. У листопаді 2021 року в Іванів приїздив архітектор, який оглянув костел, були намічені плани подальшої співпраці та реставрації будівлі, але розпочалася війна та довелося відкласти усе до нашої перемоги, — зазначає співрозмовник. — А під час війни силами колективу нашого ліцею, батьків та учнів звільнили від різного сміття підвальне приміщення костелу та облаштували тут просте укриття.
Бароковий костел з радянською зіркою на фасаді за сотні років свого існування бачив багато крові, смертей, розруху та занепад. Нині тут знову звучить молитва, віряни двох конфесій моляться за мир в Україні, за перемогу та щасливе майбутнє Іванова.
