19 серпня у Ветеранському просторі Хмільника відбувся особливий захід для дітей — психологічно-арттерапевтична зустріч під назвою «Кольори, що об’єднують».
Цього дня діти малювали, творили й усміхалися. Вони розмальовували гіпсові фігурки, спілкувалися, відчували підтримку та теплу атмосферу. Але за кожною дрібницею криється щось більше, ніж проста дитяча розвага.
Перетворювати війну на творчість
Захід провела психолог Ветеранського простору Ольга Роздорожнюк. Вона наголошує: арттерапія — це не лише про малювання. Це спосіб повернути дітям радість і відчуття безпеки навіть тоді, коли поруч — війна.
«Такі зустрічі ми проводимо раз на два тижні. Це завжди щось нове й різноманітне: і для діток, і для дружин ветеранів. Ми працюємо і з гіпсовими фігурками, і з гільзами, які надсилають нам військові з передової. Ми їх шліфуємо, обробляємо і перетворюємо на символи миру та творчості. Це — наша відповідь на війну: із того, що руйнує, ми творимо те, що лікує», — розповідає пані Ольга.
Чому це важливо?
Діти, чиї батьки нині воюють, ростуть у реальності, де слово «війна» звучить щодня. Вони відчувають напругу дорослих, розуміють більше, ніж ми можемо собі уявити. Саме тому подібні заходи — це ковток повітря для маленьких сердець. Тут вони вчаться знову довіряти світу, знову вірити в добро і відчувати, що поруч є дорослі, готові дбати про них.
Ці розфарбовані гіпсові фігурки — не просто іграшки. Це крихітні символи дитячої надії, це кольори, які перемагають темряву.
Урок про незалежність і патріотичне натхнення
Перед творчою частиною для дітей провели невеликий пізнавальний урок, присвячений Дню Незалежності України. Малеча слухала про значення цього свята та про те, чому воно сьогодні особливо важливе.
А вже після цього дітлахи розмальовували гіпсові вироби у патріотичному стилі: жовто-блакитні барви, символи свободи, квіти та орнаменти. І кожен малюнок звучав як маленька дитяча мрія про мир і перемогу.
Сьогодні, у Ветеранському просторі діти не просто малювали. Вони навчались бачити світ у кольорах надії, свободи та любові до своєї країни.
Ольга Франчук
