Надія, що жила довгі місяці, згасла в тиші траурного коридору. Після тривалого очікування, болісної невідомості та віри у диво громада зустріла свого Захисника востаннє.
27 січня до рідної домівки в село Михайлин «на щиті» повернувся український воїн — Михайло Біліченко. Увесь цей час він вважався зниклим безвісти, а разом із цим жила надія, що солдат живий і обов’язково повернеться. Та правда виявилася найтяжчою — Михайло Володимирович загинув, захищаючи Україну.
Траурний кортеж із синьо-жовтими прапорами супроводжував тіло Героя. Жителі громади зустрічали Захисника зі схиленими головами, державними прапорами та словами вдячності за службу й самопожертву.
Біліченко Михайло Володимирович народився 18 вересня 1985 року в селі Кудлаї Немирівського району у багатодітній родині Володимира Михайловича та Марії Іванівни Біліченків. У 1988 році родина переїхала до села Михайлин, яке стало для Михайла рідним домом.
Навчався у Козятинському ліцеї № 7, який закінчив у 2001 році. Після школи розпочав трудову діяльність: працював на цегельному заводі, на будівництвах, згодом — на місцевій фермі ТОВ «Арчі». Його знали як спокійну, тиху, щиру й працьовиту людину, яка завжди була готова допомогти.
Після початку повномасштабного вторгнення, 5 квітня 2023 року, Михайло Біліченко був мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат військової частини А 4279, він гідно виконував свій військовий обов’язок.
20 травня 2023 року Михайло Володимирович загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області. З того часу вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього молилися і чекали… На жаль, йому назавжди залишилося 37.
Попрощатися з Героєм прийшли побратими, представники духовенства, місцевої влади, жителі громади, друзі, вчителі, однокласники та всі, хто знав Михайла.
Заупокійне богослужіння відбулося у храмі Святого Апостола і Євангеліста Луки села Михайлин. Чин поховання очолив священник Вінницько-Барської єпархії ієрей Олексій Якубівський. Біля храму пройшов мітинг-реквієм.
Із військовими почестями Михайла Біліченка поховали на кладовищі села Михайлин. На честь Захисника пролунав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.
Біль утрати неможливо виміряти словами. Світла пам’ять про Михайла Біліченка назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і всієї громади.
Вічна пам’ять і слава українському Герою.
