Жителька села Павлівка Роза Максимівна Волкова 28 жовтня відзначила свій поважний 90-річний ювілей.
Все своє життя Роза Максимівна прожила у рідному селі. Єдина донька в родині, вона з дитинства вирізнялася красою та працелюбністю. Люблячі батьки дали дівчинці “квіткове” ім’я, однак саме через нього вона ледь не загинула під час Другої світової війни. Під час окупації села маленьку дівчинку хотів стратити розлючений фашист, бо, почувши її ім’я, вирішив, що дівчинка — єврейка. Врятувала Розу сусідка, яка відвернула небезпеку, обманувши ворога, що дівчинку насправді звати іншим ім’ям, а односельці її так називають, бо вона гарна, як квіточка.
Змолоду на дівчину очікувала важка праця в ланці, з часом працевлаштувалася на тарному комбінаті, звідки й пішла на заслужений відпочинок.
Роза Максимівна відома як майстриня: вишивала та гаптувала вироби, створювала власні схеми для вишивання, на які тоді був дефіцит. До цього часу бабуся любить ходити по гриби, насолоджуючись природою біля свого дому.
За життя вона тричі виходила заміж і народила чотирьох дітей. На жаль, троє синів уже відійшли у вічність, а опікується ювіляркою єдина донька. Роза Максимівна має шестеро онуків та п’ятеро правнуків, і велика родина завітала привітати її зі святом.
90 років — це багатство досвіду, мудрості та тепла. Роза Волкова стала прикладом стійкості, працьовитості та родинних цінностей для всієї громади.