У залі стояла тиша, яку важко описати словами. На столі — дрон, що невдовзі працюватиме на передовій. У руках батька — зім’яті дитячі малюнки, знайдені на дні рюкзака загиблого сина.
На запрошення Сьомацького ліцею редакція «Хмільник онлайн» побувала на зустрічі з волонтером Іваном Івановичем Плотицею — події, що стала продовженням великої справи шкільної родини.
Нещодавно учні, вчителі та батьки Сьомацького ліцею зібрали 50 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України. Благодійну суму зібрали протягом двох місяців — проводили ярмарки, організовували доброчинні заходи, кожен робив свій посильний внесок.
Під час шкільної лінійки кошти передали волонтерові Івану Івановичу Плотиці. Частину зібраної суми спрямували на придбання іменного дрона на честь Героя України, односельця та випускника школи — Василя Ковиліна. Решту — на газові балончики для захисників, адже це дуже необхідний розхідний матеріал, який постійно просять усі військові.
І ось Іван Іванович знову завітав до ліцею — вже з придбаним безпілотником. Школярі змогли побачити дрон зблизька, доторкнутися до нього та усвідомити, що їхній внесок має реальний результат. Незабаром дрон вирушить на передову виконувати свою важливу місію.
Розмови були не лише про дрон.
Іван Іванович привіз із собою особисті речі свого загиблого сина Сергія — портмоне з з грошима, які батько зізнається, ніколи не витратить, бо це гроші його дитини. Показав жетон, що залишився на пам’ять, та нагороду, яка має для нього особливу цінність. А ще — дитячі малюнки та листи, які знайшов на дні рюкзака сина після його загибелі.
— Діти, малюйте, — звернувся він до учнів. — Ви навіть не уявляєте, наскільки це важливо для наших захисників. Вони не викидають такі речі. Вони їх зберігають. Ось ці малюнки я знайшов на самому дні рюкзака свого сина. Я не знаю, що вони пережили разом із ним… Вони вже у поганому стані. Але він їх не викинув. Значить, вони гріли йому серце. Значить, додавали сил.
У залі панувала тиша. Діти слухали уважно, багато хто не стримував сліз…
Після завершення зустрічі волонтер подарував школярам м’ячі, придбані за кошти свого сина. Такий подарунок від Героя дітям Сьомацького ліцею. Учні щиро раділи, і ця радість стала світлим акордом після непростої розмови.
Після офіційної частини спілкування продовжилось. До Івана Івановича підходили діти, яких також торкнулася війна: у когось рідні зникли безвісти, хтось втратив близьку людину. Були обійми, тихі слова підтримки, сльози…
Іменний дрон уже невдовзі працюватиме на передовій — із ім’ям Героя України та з частинкою дитячої віри. Бо поки на дні рюкзаків наших захисників лежать дитячі малюнки — у наших воїнів є те, заради чого триматися.
Ольга Франчук