Один із них загинув рік тому, інший – три роки тому, але обидва залишили по собі приклад справжньої відданості та мужності.
12 травня 2024 року на війні загинув козятинець Максим Корнійчук, молодий Захисник, який служив кулеметником у прикордонній службі. Він народився 24 червня 1990 року в Козятині, навчався у школі №3. У дев’ятирічному віці втратив батька, разом із старшим братом виховувався мамою. Після навчання у Вінницькому транспортному коледжі та строкової служби, здобув другу освіту в Полтавському коледжі нафти й газу. Працював у газовій сфері, а згодом — у Києві.
З початком повномасштабної війни 4 травня 2022 року був призваний до ЗСУ. Спершу ніс службу на Чернігівщині, згодом — на Донеччині. Загинув у бою поблизу Первомайського, Покровського району Донецької області. Його згадують як усміхненого, доброзичливого, справедливого й життєрадісного чоловіка, сповненого мрій та енергії.
10 травня 2022 року в районі міста Лиман загинув ще один Герой — Вадим Тітов, уродженець Козятина, якому на момент загибелі було 35 років. Вадим народився 10 червня 1986 року, навчався у школі №1, працював у вагонному депо. У 2015–2016 роках захищав Україну в зоні АТО. З першого ж дня повномасштабного вторгнення був готовий знову стати до зброї.
Хоча не зміг повернутися у 57-му бригаду, де служив раніше, вступив до лав 79-ї бригади, виконував бойові завдання в Сіверодонецьку, Ямполі та Лимані. Загинув, виявивши мужність і стійкість. Вадим мав велике серце, золоті руки, захоплювався технікою та тваринами. Він був люблячим батьком трьох синів — Назарія, Дмитра та Олексія.
Обидва Герої — Максим Корнійчук та Вадим Тітов — стали прикладом сили, відданості, гідності. Їхні імена назавжди закарбовані в памʼяті Козятинської громади.
Вічна слава і низький уклін Героям!
Герої не вмирають!