Із перших днів повномасштабної війни жінки з села Думенки Хмільницької громади стали на свій фронт — волонтерський. Тут, у звичайній сільській хатині, працює місцевий штаб, де щодня кипить робота: жінки плетуть маскувальні сітки, збирають допомогу та підтримують українських воїнів усім, чим можуть.
За час існування ініціативи волонтерки виготовили 231 маскувальну сітку — результат сотень годин кропіткої праці. Кожна сітка створена з любов’ю, турботою та щирим бажанням наблизити перемогу.
Як зазначають самі майстрині, їхній принцип простий і незмінний — «Замаскувати та одягнути», аби вояки були захищені й непомітні для ворога.
Місцеві наголошують:
«Кожен вузлик — це частинка нашої віри. Кожна стрічка — це думки про тих, хто зараз на передовій».
Думенківські жінки продовжують працювати щодня, доводячи, що сила українського тилу — у згуртованості, теплі серця й нескореній волі допомагати.
