12 червня, у 83-ю річницю початку масових розстрілів під час окупації Козятинщини а відтак, у День скорботи та вшанування жертв фашистської неволі, Козятинська громада зібралася біля меморіалу у Талимонівському яру.
Це місце стало символом трагедії часів нацистської окупації: тут, за різними оцінками, з 1941 по 1943 рік було розстріляно близько 9 тисяч людей. Серед них — євреї, роми, військовополонені, партизани, підпільники, а також мирні мешканці, які не скорилися ворогу.
Талимонівський яр — місце мовчазної скорботи, яке сьогодні знову набуває особливої ваги. Адже злочини минулого жахливо перегукуються з терором, який нині чинить росія на українській землі.
У 21-му столітті ми знову бачимо знищення мирних людей — у Бучі, Ізюмі, Маріуполі, Херсоні. Сучасна російсько-українська війна оголила ту саму зневагу до людського життя, яку світ уже бачив у XX столітті.
«Ці паралелі болючі, — каже один з учасників заходу. — Ми приходимо сюди, щоб пам’ятати і не допустити. Та знову мусимо ховати невинних — уже не лише в історії, а й у сьогоденні».
Під час вшанування памʼяті прозвучали заклики до збереження історичної правди, єдності громади та підтримки воїнів, які сьогодні стримують сучасне зло.
Учасники запалили лампадки, поклали квіти і вшанували хвилиною мовчання усіх, хто загинув тоді — і тих, хто гине сьогодні за Україну.