Сьогодні у Козятині відбулося прощання із Григорієм Олександровичем Гураком — мужнім Захисником України, який загинув, виконуючи бойове завдання на фронті.
Григорій народився 11 листопада 1981 року в селі Шарапанівка Крижопільського району. У дитинстві разом із мамою переїхав до Козятина, навчався у школі №9, захоплювався футболом, грав за команду СВАТ «Обрій». Змалку був опорою для мами — відповідальним, турботливим і працьовитим.
Після школи здобув водійське посвідчення, проходив строкову службу, працював на залізниці, а згодом — у будівельній сфері, яку щиро любив. Одружився з Оксаною — дівчиною, яку знав з дитинства. Разом вони створили міцну сім’ю, виховували доньку Софійку та сина. Для родини Григорій був надійною опорою, людиною, яка все робила власними руками і вкладала душу в кожну справу.
У лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Григорій став до лав Збройних Сил України. Служив у складі зведеного батальйону 120-ї бригади територіальної оборони, виконував бойові завдання в Донецькій та Харківській областях, брав участь в обороні Бахмута.
З квітня 2023 року зв’язок із Григорієм перервався — його вважали безвісти зниклим.
Лише в жовтні 2025 року, після проведення експертизи та репатріації тіл, стало відомо, що Григорій Гурак загинув 19 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Бахмута.
Поховали Героя на Алеї Слави у селі Козятин.
Рідні, друзі, побратими та земляки прийшли провести воїна в останню путь. Вони згадують Григорія як людину щирої душі, доброго батька, відданого чоловіка і справжнього патріота, який жив любов’ю до родини та України.
Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України — Григорію Олександровичу Гураку.
🇺🇦 Герої не вмирають.
