Козятинська громада провела в останню путь двох своїх земляків — Коблова Степана Миколайовича та Сідлецького Юрія Олеговича, які віддали життя, захищаючи незалежність і свободу України.
Коблов Степан Миколайович народився 17 травня 1977 року в селі Пиковець. Закінчив місцеву школу, з юності захоплювався спортом, особливо футболом, любив техніку та мотоцикли, які власноруч ремонтував. Його знали як активну, чуйную та доброзичливу людину, яка мала багато друзів.
Степан Коблов був турботливим чоловіком і батьком, виховував сина Артура, для якого був не лише татом, а й другом і наставником. Попри складні сімейні обставини, коли розпочалася повномасштабна війна, він свідомо вирішив стати на захист України. За словами рідних, до військкомату приходив неодноразово, керуючись почуттям обов’язку.
20 червня 2024 року Степана Коблова було призвано до лав Збройних Сил України. Він проходив навчання в Гайсині, згодом ніс службу у Миколаївській області та на Покровському напрямку. Солдат, старший навідник гранатометного взводу третього механізованого батальйону військової частини А4962, з 26 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ізмайлівка Покровського району Донецької області. Після ідентифікації тіло Захисника повернулося додому. Поховали воїна на кладовищі в селі Сестринівка.
Сідлецький Юрій Олегович народився 1 червня 1968 року в селі Струтинка Липовецького району. Згодом його родина переїхала до Козятина. Навчався у міській школі №4, після 8 класу вступив до Калинівського технікуму, де здобув фах техніка-механіка. Після строкової служби в армії тривалий час працював машиністом електровоза в локомотивному депо.
Юрій Сідлецький був уважним і турботливим батьком двох синів, для якого родина була найбільшою цінністю. Під час проведення антитерористичної операції він понад два з половиною роки служив у зоні бойових дій, мав статус учасника бойових дій та був нагороджений медаллю.
З перших днів повномасштабного вторгнення, вже 26 лютого 2022 року, Юрій Олегович перебував на фронті під Бахмутом. Він неодноразово зазнавав поранень і контузій, проходив реабілітацію, але щоразу повертався до побратимів. Його знали як воїна, який оберігав молодших, брав на себе найскладніші завдання і тримав стрій не лише зброєю, а й людяністю.
24 квітня 2023 року військовослужбовець 6-го батальйону територіальної оборони військової частини А7048 загинув під час виконання бойового завдання в місті Бахмут Донецької області. Майже два роки і вісім місяців він вважався зниклим безвісти. Поховали Захисника на міському кладовищі Козятина на Алеї Слави.
Козятинська громада схиляє голови в скорботі, розділяючи біль непоправної втрати разом із родинами та близькими полеглих воїнів.
Вічна та світла пам’ять Захисникам України.
