Уявіть собі старовинний костел, тиша, вицвілий дах і діти, які безтурботно граються поруч. Вони шукають схованку для цукерок і раптом відсувають цеглину… Звідти випадає згорток, який назавжди змінює історію села.
Всередині — не солодощі, а справжні скарби: срібні чаші, сакральні предмети, артефакти, яким сотні років.
Ця історія звучить як легенда, але вона реальна. Скарб, знайдений у 90-х роках у селі Великий Острожок на Хмільниччині, й досі зберігається у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Історія про те, як він був знайдений, переданий та збережений — нагадує сюжет з фільму.
Другий шанс на життя цій історії дав секретар Хмільницької міської ради Павло Крепкий. Його зацікавленість і наполегливість вивели таємницю скарбів Великого Острожка з тіні архівів у світло публічності.
— Історія зі скарбами почалась ще 10 років тому, навіть більше. Ще до того, як я став посадовцем. — пригадує Павло Крепкий. Випала гарна нагода — і я познайомився з Василем Мариничем. Це було більше десяти років тому. Ми з ним їздили нашим тодішнім Хмільницьким районом. Він показував, де які місця знаходяться, де є особливі історичні моменти.
Одного разу ми під’їхали до костелу у Великому Острожку. Саме тоді він розповів мені історію, яка й досі звучить як легенда. Колись, діти, що гралися й збирали цукерки на кладовищі (здається, це було на проводи), вирішили заховати їх на другому поверсі під стріхою костелу. Один хлопчина відсунув цеглину — і з-під неї випав згорток з неймовірними старовинними предметами.
Хлопчаки віднесли цей клуночок пану Василю. А далі історія могла піти по-різному: були люди, які пропонували викупити ці речі за великі гроші. Але Василь не згодився. Він зробив єдиний правильний крок: відвіз знахідку до обласного краєзнавчого музею і передав її по акту. Це сталося у 1990 році. Завдяки цьому скарб зберігся для нащадків.
Минув час, і я знову пригадав цю історію. Вирішив: мушу побачити ті речі на власні очі. У музеї на вітринах їх не було — вони лежали у фондосховищі. Мені запропонували написати офіційний запит, щоб їх дістали.
Я зв’язався з Василем Мариничем, і ми домовилися разом поїхати до музею. Він щиро зрадів. Через обласну раду я вийшов на керівництво музею, вони погодилися, і зрештою всі ті артефакти нам показали. Вони вражають!
Василь Маринич — це особлива людина. Ветеран війни. Він порядний, мудрий, справжній патріот, який знає неймовірно цікаві речі. Викладає історію у селі Великий Острожок, в Уланівській громаді. І саме завдяки таким людям, як він, наша історія не зникла і не була продана за гроші. Завдяки йому вона збережена й передана нам і нашим дітям.
Як дитяча гра перетворилася на музейну спадщину
Йдеться про так званий «Скарб з Великого Острожка» — комплекс сакральних предметів кінця XVIII – XIX століть, виготовлених у майстернях Польщі та Західної Європи. До нього входять потирі (чаші для причастя), дискоси (священний посуд для літургії), вотивні знаки та інші унікальні артефакти — загалом 21 предмет.
Протягом багатьох років ці реліквії зберігалися у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею, але тепер уперше єдиним комплексом їх виставлять на огляд. Побачити експозицію можна вже з 9 вересня у 10-му залі музею.
Люди, які зберегли історію
У Краєзнавчого музею виникла чудова ідея показати «Острожоцький скарб» саме після візиту делегації з Хмільника та Великого Острожка, яку зібрав Павло Крепкий. Серед тих, хто долучився до відновлення цієї історії:
• Павло Крепкий, секретар Хмільницької міської ради, разом із дружиною Лесею,
• Василь Маринич, історик та краєзнавець,
• Наталія Пацанівська, директорка КЗ «Історичний музей м. Хмільника»,
• Віталій Дорох, голова ГО «Право».
«Василь Маринич — ветеран війни, який нещодавно пережив смерть свого сина. Це надзвичайно порядна і мудра людина, справжній патріот, — наголошує пан Павло. — Приємно знати, що є люди, які дбають про наше минуле і не продають такі речі за великі гроші, а передають у музеї, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь».
Сам музей також підкреслює: вчинок Василя Маринича — приклад справжньої наукової доброчесності й любові до Батьківщини. Адже завдяки йому цей безцінний скарб залишився в державному фонді й сьогодні стає доступним для всіх охочих.
Довідка
Село Великий Острожок відоме з XIV століття, свого часу воно вважалося містечком-фортецею й волосним центром.
Перший дерев’яний костел у селі збудували коштом князів Острозьких у 1614 році. Новий мурований храм, спорудження якого тривало майже століття, освятили у 1800 році. За радянської влади святиню закрили, а згодом використовували як магазин, склад, школу та спортзал. Лише у 1991 році костел передали релігійній громаді.
Сьогодні «Скарб з Великого Острожка» — це не просто музейна експозиція. Це історія випадковості, яка стала частиною нашої культурної пам’яті. Це нагадування про те, що навіть маленький вчинок може зберегти цілий пласт історії для майбутніх поколінь. Наразі перегляд цих скарбів стає доступним для всіх відвідувачів, але варто пам’ятати: ця історія не мала б продовження без людей, які зберегли її й дали їй друге життя.
Особлива вдячність — Павлу Крепкому, завдяки ініціативності та наполегливості якого давня легенда перетворилася на сучасну музейну експозицію. Саме завдяки його небайдужості сьогодні ми можемо доторкнутися до справжніх скарбів, які є частиною нашої культурної ідентичності.
Ольга Франчук