8 травня Україна разом із європейською спільнотою відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — не як свято, а як день скорботи, шани й глибокої вдячності. Це можливість згадати не лише події, а й людей. Їхню мужність, біль, боротьбу і віру.
Саме в такому настрої у Хмільницькій гімназії №4 відбувся захід «Воєнні буремні літа». До нього долучилися працівники КЗ «Історичний музей м. Хмільник». Лекцію для учнів 9-А і 10-А класів прочитав головний зберігач фондів музею Юрій Сиченко.
Юрій Петрович говорив не лише мовою фактів, а й мовою серця.
«Друга світова для України почалася з бомбардувань Львова 1 вересня 1939 року. Згодом — арена жорстоких бойових дій по всій території. Близько 7 мільйонів українців було мобілізовано. Кожен другий не повернувся, — зауважив краєзнавець. Сотні спалених міст, тисячі зруйнованих сіл. Втрати, які тоді оцінювалися в 100 мільярдів доларів, — це не просто цифри. Це життя, яке ніколи не стане таким, як було до війни».
Шкільне фойє завмерло. Учні слухали мовчки — уважно, глибоко, без жодного поруху. Слова лягали прямо в серце.
Говорили і про сьогодення. Адже історія повторюється. Після поразки нацизму та комунізму світ зіткнувся з новою агресивною ідеологією — рашизмом. І знову — українці на передовій. Знову — втрата і героїзм, боротьба і надія.
О 9:00 вся школа вшанувала пам’ять полеглих хвилиною мовчання.
А особливо зворушливим став момент, коли Гімн України заспівали наймолодші — учні 4-А класу разом з класною керівницею Майєю Саволюк. Маленькі голоси не залишили байдужим нікого — дехто не стримував сліз.
Підсумувала зустріч учитель історії Діна Нетребко:
«Майже не залишилося тих, хто був свідком тієї війни. Ми спираємося лише на перекази. Але саме пам’ять формує відповідальність. І майбутнє».
А директорка історичного музею Наталія Пацанівська додала:
«Захід справив глибоке враження. Атмосфера була урочистою і дуже людяною. Саме такі зустрічі нагадують, наскільки важливо пам’ятати, аби не повторити».
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не лише свою землю, а й право світу на свободу. Ціна цієї боротьби — надто висока. Але саме з пам’яті народжується сила.
Пам’ятаємо. Шануємо. Перемагаємо.
