Вчора Козятинська громада провела в останню путь Захисника України — Олександра Валерійовича Корольчука, життя якого обірвалося під час виконання бойового завдання на Херсонщині.
Олександр народився 12 травня 1992 року у Вінниці. Там пройшли його дитячі роки, навчання в школі та здобуття фаху у Вінницькому вищому художньому професійно-технічному училищі, де опанував спеціальність газозварювальника, художника по металу та будівельника.
Після строкової служби у Василькові, де займався технічним обслуговуванням літаків, чоловік повернувся до мирного життя. Працював разом із відчимом, будував будинки, займався улюбленою справою, був вправним, енергійним, технічно грамотним і життєлюбним.
Перед початком повномасштабного вторгнення працював водієм. Коли країна потребувала оборони — самостійно прийняв рішення стати до лав Збройних сил України.
31 жовтня 2023 року його мобілізували. Пройшов навчання та служив механіком-водієм 2-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А4935.
Його буднями стало пекло боїв на Миколаївщині та Херсонщині. Щодня телефонував мамі, підтримував зв’язок, навіть перед найнебезпечнішими завданнями. У лютому 2025 року мав коротку відпустку — єдину за час служби. Востаннє мама чула його голос 1 квітня. Наступного дня він вирушив на позицію.
11 квітня побратими повідомили, що Олександр загинув, виконуючи бойове завдання в районі острова Козулинський Херсонського району. Згодом прийшло офіційне підтвердження: воїн вважався зниклим безвісти, але тіло вдалося повернути й ідентифікувати.
Єдиний син став сином і гордістю всієї України.
Поховали Захисника на кладовищі у селі Кордишівка.
Вічна памʼять і слава Герою, який віддав життя за мир і свободу свого народу.
