Сьогодні Козятин прощався з молодим Воїном, який до останнього залишався вірним рідній країні — Шостаком Михайлом Олександровичем.
Михайло народився 25 вересня 1994 року в Козятині. Навчався у школі №3, був енергійним, щирим і добрим юнаком. Займався волейболом у ДЮСШ, здобував перемоги у чемпіонатах і завжди був прикладом активності та відповідальності. Після закінчення школи навчався у Вінницькому технічному коледжі, який закінчив у 2013 році.
Війна змінила його життя, як і життя мільйонів українців. 24 лютого 2022 року Михайло зустрів у рідному Козятині. Через два дні, 26 лютого, він добровільно став до лав Козятинського батальйону територіальної оборони як зв’язківець. Згодом його військовий шлях проліг через найгарячіші точки — Бахмут, Вовчанськ. Він неодноразово отримував поранення, але після лікування щоразу повертався на фронт.
У важкій буденності війни Михайло зберігав людяність і тепло. У місці дислокації він дбав про кішку з кошенятами, мріяв передати їх батькам. Таким він залишиться в пам’яті — мужнім воїном і доброю людиною, у якій поєднувалися сила духу та щирість серця.
28 липня 2025 року перед виходом на позиції Михайло зателефонував усім рідним. Наступного дня ще була коротка переписка… а далі настала тиша. Надія жевріла до останнього, але 29 серпня надійшла страшна звістка: сержант Михайло Шостак, командир другого стрілецького відділення, загинув у бою в районі населеного пункту Вовчанськ, виконуючи обов’язок захисника Батьківщини.
Поховали Героя у Козятині, на міському кладовищі, на Алеї Слави.
Його втрата — вічна рана для рідних: батьків, дружини, доньки, брата, друзів і побратимів.
Світла пам’ять і вічна слава воїну Михайлу Шостаку, який віддав життя за свободу та незалежність України.
