Народний аматорський ансамбль народної пісні «Чарівниці» Корделівського сільського будинку культури був створений в роки війни. Але за кілька років існування корделівські «Чарівниці» зуміли зачарувати своїм співом глядачів. Особливими шанувальниками творчості колективу є військовослужбовці. З благодійними концертами «Чарівниці» відвідали не один шпиталь, де лікуються поранені захисники.
Спеціально для Хмільник.онлайн керівник колективу Катерина Пархомчук розповіла про історію створення колективу та його волонтерську роботу.
— У нас, у будинку культури, вже був колектив «Співоча родина», до репертуару якого входять українські народні пісні. Ми ж обрали трішки інший напрямок — українські народні пісні в сучасній обробці. Починали з квартету, до складу якого входили я, Олександра Дорош, Людмила Рудик та Наталія Панасюк. А вже потім до нас приєдналися Вікторія Байлема та Ольга Федун, — розповідає Катерина Пархомчук. — Починали з того, що на гуманітарці купили потрібну тканину, пошили спідниці, вишиті сорочки. Нам дуже подобається київський гурт «Червоні маки» і тому однією з перших пісень у нашому репертуарі стала пісня «Доля козака».
Перші пісні і перші виступи принесли колективу популярність та шанувальників. Відтак, у 2023 році ансамбль успішно захистився та отримав звання народного аматорського колективу. Нині у творчому доробку колективу понад двадцять пісень.
— На жаль, в умовах війни не до святкових концертів та виступів. Але одним із напрямків нашої діяльності є волонтерські поїздки до медичних закладів, в яких проходять лікування наші захисники, — продовжує співрозмовниця. — Зізнаюся чесно, що перший раз, коли ми зайшли у зал і побачили втомлені, і, здавалося, повністю відсутні погляди військових, було страшно. Ми не знали, як вони нас сприймуть, чи взагалі їм потрібні наші пісні і які саме пісні їм потрібні. Після першої пісні змін не було. А потім, коли почали співати веселих українських пісень, зал ожив. Хлопці нам підспівували, притоптували, аплодували. Ми були дуже задоволені.
Згодом медичні працівники розповідали, що ще кілька тижнів їхні пацієнти були під враженнями від концерту. Військові, які побували на концерті, показували відеозаписи, які зробили, тим, хто був прикутий до ліжка і не міг побувати на виступі корделівчан.
— Нас почали запрошувати до медичних закладів. Ми співпрацюємо із релігійною організацією, яка також допомагає пораненим. Самі також не їдемо із порожніми руками. Обов’язково закуповуємо гостинці, беремо з дому овочі та фрукти, бувало, що й наш навчальний заклад долучався до доброї справи та надавав смачну випічку. Так само обережно підбирали репертуар. Бо першого разу нас попередили, щоб ми не брали барабани. Перед нами приїхав колектив, який гучно увійшов до лікарні і удари барабанів стали тригером для поранених. Тому ми починали із бубнів. Потім побачили, що вже можемо й барабани використати, — пригадує Катерина Пархомчук. — Дуже приємно чути схвальні відгуки військових. Вони кажуть, що для них українська пісня, як ковток чистої води, який додає сил. Було, що під час виконання пісні «Ой, у лузі червона калина» один із поранених на протезах простояв усю пісню, підспівуючи нам. Це дуже зворушливо і приємно.
До кожної поїздки учасниці колективу готуються також і психологічно. Кажуть, що звикнути до людського болю та горя неможливо, тому, повертаючись додому переживають той біль. Але як би не було важко, залишати волонтерську справу не збираються. Самостійно, або ж разом із колегами по сцені готують нові поїздки до шпиталів, щоб зцілити душі українських Героїв, подарувати їм віру у сили та щасливе майбутнє.
Хтось скаже, що війна — не час для пісень і танців, але це не так. За період війни у Калинівській громаді створили чотири колективи: аматорський вокальний гурт «Співочі серця» Центру культури і дозвілля (керівник Михайло Олексюк), молодіжний гурт «Вартові слави» Павлівського сільського будинку культури (керівник Лариса Болюбаш), аматорський вокальний ансамбль «Квітоля» Бережанського сільського будинку культури (керівник Ольга Мельник) та народний аматорський ансамбль української пісні «Чарівниці» Корделівського сільського будинку культури (керівник Катерина Пархомчук). Усі вони несуть у люди красу українського слова, мелодійність української душі, нашу культуру та духовне багатство, яке прагне знищити ворог. Ми обов’язково вистоїмо, переможемо і збережемо нашу культуру.
