Коли участь не приносить відчутного результату, люди поступово втрачають мотивацію бути активними. Саме цей сигнал став одним із ключових під час фокус-групових досліджень у Хмільницькій громаді, присвячених стану громадянського суспільства та взаємодії мешканців із місцевою владою.
Дослідження провели в межах проєкту «Громадянське суспільство: курс на зміни», який реалізує громадська організація «ПРАВО» у партнерстві з Хмільницькою міською радою. Його результати презентували 28 січня у ресурсному центрі «Мурашник». У заході взяли участь представники виконавчих органів і депутатського корпусу міської ради, громадських організацій, а також активні мешканці та мешканки громади.
Згідно з результатами фокус-груп, у громаді формально існують інструменти участі, однак вони часто сприймаються як «процедура заради процедури». Відсутність чіткого й зрозумілого зворотного зв’язку призводить до того, що мешканці не розуміють, що відбувається з їхніми пропозиціями: чи були вони враховані, хто ухвалює рішення і в які терміни можливі зміни. Це безпосередньо впливає на рівень довіри та бажання долучатися до громадських процесів.
Учасники дослідження також назвали низку практичних бар’єрів. Серед них — недостатня поінформованість про механізми участі, бюрократичні та цифрові складнощі. Додаються й психологічні чинники: втома, відчуття марності зусиль, страх негативних наслідків за активну позицію. У результаті частина мешканців частіше звертається до неформальних каналів взаємодії, минаючи відкриті та публічні процедури.
Окрему увагу приділили стану громадських організацій та ініціатив. Активність у громаді зберігається, однак рівень спроможності різний: бракує команд, фінансування, навичок стратегічного планування та сталого розвитку. Часто робота тримається на кількох лідерах, що робить ініціативи вразливими до вигорання.
Ще один важливий висновок — потенціал інститутів громадянського суспільства у соціально-економічному розвитку громади використовується не повною мірою. Більшість активностей зосереджені на волонтерстві та короткострокових проєктах, тоді як організації могли б ширше долучатися до реалізації місцевих програм, розвитку соціальних послуг та соціальної економіки. Для цього, на переконання учасників, необхідні зрозумілі механізми підтримки та партнерства з боку громади.
Показовою виявилася і тема міжсекторальної співпраці. Взаємодія «влада — громадськість — бізнес» часто залежить від особистих контактів і ситуативних рішень, а не від сталих майданчиків діалогу. Саме системність і чіткі правила партнерства, наголошують учасники, можуть перетворити разові ініціативи на довгострокові рішення для розвитку Хмільницької громади.
Організатори зазначають, що зібрані висновки та пропозиції мають стати основою для формування місцевої Програми розвитку громадянського суспільства — з практичними кроками, які зроблять участь мешканців більш реальною та результативною.
Дослідження проведено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» (адмініструється ІСАР Єднання) в межах ініціативи «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
