4 Грудня, 2025

«Ніс світло у найтемніші дні»: Самгородоцька громада попрощалася із захисником Сергієм Долечеком

Самгородоцька громада з болем у серці зустріла загиблого воїна Сергія Долечека, який повернувся додому, щоб знайти спочинок на рідній землі. Мешканці зустріли Героя з державними прапорами, схилили голови у вдячності за його службу та незламну відданість Україні.

Життєвий шлях Сергія Долечека

Сергій Миколайович Долечек народився 14 жовтня 1980 року в селі Миколаївка. Коли хлопцеві було чотири роки, родина переїхала до Козятина, де працювали його батьки. Він навчався у Козятинській школі №5, яку закінчив у 1997 році. Дитячі та юнацькі роки нерозривно пов’язані з Миколаївкою, де Сергій мав багато друзів і велику родину.

Після школи вступив до Вінницького будівельного технікуму, але під час навчання був призваний на строкову службу у Львів. Після демобілізації продовжив освіту і здобув професію зварювальника у Вінницькому профтехучилищі.

Працював зварювальником на ПРАТ «Вінницький завод “Маяк”», згодом — у ТОВ «СОВЕК» у Вінниці.

Військова служба та загибель Героя

Після початку повномасштабного вторгнення, у вересні 2022 року, Сергій став до лав Збройних Сил України. Служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади, військової частини А1619.

16 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Межова Синельниківського району Дніпропетровської області він загинув унаслідок удару ворожого БпЛА по позиціях самохідного артилерійського дивізіону.

У травні 2024 року Сергій створив власну родину, одружившись з коханою Ольгою. Він був опорою для мами, сестри та племінниць, яких щиро любив.

Прощання з Героєм

Попрощатися із Сергієм Долечеком прийшли рідні, друзі, побратими та вдячні земляки. Заупокійне богослужіння звершив священник Православної Церкви України Олексій Якубівський.

На кладовищі села Миколаївка відбувся мітинг-реквієм. Слова подяки родині та вшанування подвигу Героя висловили сільський голова Сергій Лановик, староста Віктор Бальшанек та побратим загиблого.

Поховали Сергія Долечека з військовими почестями. Пролунав Гімн України, військовий салют, а матері передали Державний Прапор України.

Громада зберігає пам’ять про свого воїна — про його шлях, відвагу, доброту та серце, яке виборювало свободу для країни.

Вічна пам’ять Герою України Сергію Долечеку.