Її професійний шлях розпочався зі звичайної материнської поради, а згодом перетворився на справу всього життя. Фельдшерка з Хмільниччини Оксана Герасименко вже понад 35 років присвячує себе медицині, а сьогодні рятує життя українських військових на передовій.
Оксана Степанівна народилася у селі Будків. Після закінчення школи ще не мала чіткого уявлення про майбутню професію, однак прислухалася до поради мами й обрала медицину. Із того часу допомога людям стала її покликанням.
Понад три десятиліття вона працювала фельдшеркою пункту здоровʼя села Малий Митник Хмільницького ЦПМСД. А з початком повномасштабної війни долучилася до військової медицини: добровільно мобілізувалась 27 травня 2022 року. Спочатку працювала на стабілізаційному пункті, куди щодня привозять поранених бійців із передової.
«Там розумієш справжню ціну людяності», — говорить медикиня.
Особливо в пам’яті Оксани Герасименко закарбувався випадок у Торецьку. Важкопоранений військовий із позивним «Студент», який ще зранку привозив медикам сніданок, уже за кілька годин сам опинився на межі життя і смерті. Його слова: «Люди, я вас люблю» — стали для медиків болючим і водночас дуже людяним спогадом про війну.
Нині Оксана Степанівна служить у медичному пункті батальйону. Вона бере участь в евакуації поранених, надає першу допомогу та підтримує військових не лише як медик, а й як людина, яка вміє вислухати й підтримати у найважчі моменти.
За її словами, професія медикині — це не про комфорт чи кар’єру, а про готовність бути поруч із людьми у найскладніший час.
«Я не хочу перекладати цю війну на плечі своїх дітей та онуків, тому роблю все, що в моїх силах, щоб наблизити нашу перемогу», — каже Оксана Герасименко.
Сьогодні саме такі люди є справжнім символом турботи, сили та людяності — ті, хто рятує життя, підтримує інших і щодня наближає Україну до Перемоги.