23 травня стало великим днем для України та Козятина. З російського полону повернулися 390 українців, серед яких 17 мешканців Вінниччини, а серед них – козятинець Андрій Муравський, який пробув у полоні цілих три роки.
Мама Андрія, Наталія Мазур, розповідає: «Я дочекалася! Ще не бачила сина, але ми поговорили телефоном – він подзвонив і сказав: “Мама, мама”. Це було вночі, після трьох років чекання. Я щиро вдячна всім, хто підтримував нас і чекав разом зі мною».
Андрія мобілізували в лютому 2022 року. Він служив у першій роті 38 стрілецького батальйону, приєднаного до 79-ї бригади. У травні того ж року його батальйон потрапив під артобстріл на Бахмутському напрямку біля Авдіївки. Після обстрілу, поранений, Андрій п’ять діб провів у посадці без води та їжі, а потім його захопили бойовики.
У червні 2022-го Наталія дізналася, що Андрій живий і в полоні, побачивши відео в соцмережах. Вона не переставала шукати його, зверталася до військових, волонтерів, навіть до гарячих ліній. «Мій син – справжній патріот, мужній захисник. Він залишив мені собаку і сказав назвати його Край – бо це наш край. Ця собака так за ним тужила…» – розповідала Наталія.
Звільнення Андрія стало частиною масштабного обміну, про який повідомив Президент України Володимир Зеленський: «Вдома майже 400 наших людей – військові та цивільні. Наступні етапи обміну відбудуться 24 і 25 травня. Формула – тисяча на тисячу».
Серед звільнених – 270 військових і 120 цивільних, які воювали на різних напрямках фронту. Це і морпіхи, і десантники, і нацгвардійці. Разом із Андрієм повернулися додому ще 16 наших земляків.
P.S. Сьогодні, 24 травня, Україна повернула з полону ще 307 українців, повідомляє Зеленський.
Це другий етап обміну “1000 на 1000”. Тільки за ці два дні вже повернули 697 людей.
Серед тих, хто повернувся сьогодні, воїни ЗСУ, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України.
Як повідомила Перша заступниця Начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна, серед 307 звільнених сьогодні з російського полону українців — 16 вінничан.
Ще не всі вдома — але кожен крок вперед наближає нас до цієї мети.