Сьогодні четвер, ранок. Містяни поспішають на базар, несуть сумки, діляться новинами. А біля гімназії №3 зовсім інша сцена. Тут з самого ранку працюють дорожники. Пил, гул техніки — невтомні хлопці продовжують лагодити дорогу.
Ділянка біля школи звісно потребувала уваги. Там були «гарні» ямки. І ось, нарешті, тут кипить робота. Наразі це не просто ремонт — це турбота про безпеку дітей, про комфорт хмільничан, які проходять цією дорогою.
І поки хтось торгується за пучок кропу, ці хлопці з лопатами, у жилетах, під сонцем, просто роблять свою справу.
І щиро хочеться вірити, що такими ж темпами візьмуться й за трасу Уланів — Хмільник. Бо те, що там зараз — не дорога, а випробування на терпіння, гальма й виживання. Люди їздять нею щодня, везуть дітей, ліки, продукти і т п. І кожна яма там бʼє не лише по колесах, а й по гідності. Курортна Хмільниччина заслуговує на нормальне сполучення, а не на лотерею «доїду-не доїду».