Пам’ять, що об’єднує покоління, і молитва, що додає сили — саме так у селі Рибчинці Уланівської громади вшанували тих, хто віддав життя за Україну, і підтримали тих, хто сьогодні тримає її небо. Захід «Герої у наших серцях» став не просто подією до річниці повномасштабної війни, а щирим свідченням єдності, вдячності та незламної віри громади.
24 лютого — дата, що назавжди змінила історію України. У четверту річницю початку повномасштабного вторгнення у селі Рибчинці відбувся національно-патріотичний захід «Герої у наших серцях» та спільна молитва «За мир в Україні».
У стінах місцевої гімназії зібралися учні, педагоги, родини військовослужбовців і жителі громади, аби разом помолитися за державу, за воїнів та вшанувати пам’ять полеглих Героїв. Захід пройшов у щирій, зосередженій атмосфері з глибоким усвідомленням значення цієї дати.
Під час зустрічі згадували слова Вячеслава Чорновола про те, що проголосити незалежність — це лише половина справи, а друга половина — виховати патріотичне покоління. Саме на цьому наголошували організатори: війна точиться не лише на передовій, а й у серцях та свідомості молоді.
Молитву очолив настоятель Свято-Миколаївської церкви села Рибчинці отець Володимир. Він подякував директорці гімназії Тетяні Гутнік, педагогічному колективу, зокрема Інні Ярош, а також учням за організацію та участь у спільній молитві.
— Щиро дякую за організацію та участь у спільній молитві. Такі зустрічі є не формальністю, а щирим проявом єдності й віри, — наголосив священник.
У спільній молитві просили сили та захисту для українських воїнів, підтримки для їхніх родин і якнайшвидшої перемоги. Родинам Захисників отець Володимир передав шеврони із зображенням Белзької ікони Божої Матері — як символ духовного захисту. За словами організаторів, ці шеврони були виготовлені та прикладені до ікони, що мироточить. Усі присутні отримали іконки Божого Милосердя та брошури з написом «Ісусе, довіряю Тобі».
Особливо зворушливою стала церемонія вшанування Героїв — випускників гімназії, які віддали життя за мир і свободу українського народу. Присутні застигли у хвилині мовчання на честь їхньої пам’яті, висловивши вдячність за мужність і самопожертву.
Захід у Рибчинцях став ще одним свідченням того, що навіть у невеликих громадах пам’ять про трагічні події залишається живою, а віра в Україну та її майбутнє — непохитною.
Ольга Франчук
