Замість квітів — донати для ЗСУ: хмільницькі ліцеї передали зібрані кошти Благодійному фонду імені Сергія Плотиці

Перший дзвоник, квіти, святкові лінійки й схвильовані першокласники. Таким традиційно є 1 вересня. Але цього року для багатьох учнів, батьків і педагогів Хмільницької громади цей день став ще й можливістю зробити важливу добру справу.

Замість частини традиційних букетів — донати для українських захисників.

У хмільницьких ліцеях під час святкування початку нового навчального року встановили скриньки для збору коштів на допомогу Збройним силам України. Кожен охочий міг долучитися й зробити свій внесок у спільну справу.

А вже сьогодні команда Благодійного фонду імені Сергія Плотиці завітала до навчальних закладів на запрошення їхніх колективів, щоб отримати кошти, зібрані учнями, батьками та педагогами. У всіх ліцеях зустріч пройшла душевно та тепло. Були щирі розмови, сльози та побажання швидше побачити довгоочікувану Перемогу.

Ліцей №2 передав 18 730 гривень, ліцей №3 — 24 тисячі гривень, ліцей №4 — 36 300 гривень. Кожен із цих донатів  — це неймовірно важливий і потрібний внесок у підтримку українського війська.

Особливо символічною стала зустріч у ліцеї №2. Саме цього дня там розпочався Олімпійський тиждень — тиждень спорту, руху та командного духу. Команда благодійного фонду потрапила на його урочисте відкриття, де зібрані кошти урочисто передали голові фонду Івану Івановичу Плотиці.

Та й волонтер завітав до дітей не з порожніми руками. До кожного ліцею Іван Плотиця привіз по 15 м’ячів для учнів. Особливості цьому подарунку додавала його історія: м’ячі були придбані за кошти загиблого Захисника України Сергія Плотиці.

Цей момент розчулив присутніх. Діти щиро раділи подарункам, педагоги дякували, а в повітрі було багато теплих слів і справжніх емоцій.

У цьому дні ніби переплелися одразу кілька важливих речей: пам’ять, вдячність, дитяча радість і допомога тим, хто сьогодні продовжує захищати Україну.

Учні та їхні батьки віддали частинку своїх коштів для підтримки ЗСУ. А людина, яка втратила на війні сина, привезла дітям подарунки, щоб вони могли грати, займатися спортом і просто залишатися дітьми.

Мабуть, саме так і виглядає наша сила сьогодні. Коли замість байдужості — допомога. Замість звичайних слів — конкретні справи. Коли діти вже з перших днів нового навчального року вчаться не лише математики, української мови чи історії, а й тому, що означає бути небайдужими.

Бо поки одні тримають небо над Україною, інші мають робити все можливе, щоб підтримувати їх тут. І кожен донат, навіть найменший, — це ще одна частинка великої спільної справи.

Дякуємо учням, батькам, педагогам і керівництву хмільницьких ліцеїв за підтримку наших Захисників. Бо саме з таких маленьких, на перший погляд, вчинків і складається велика сила українців.

Разом — до перемоги!

Ольга Франчук