Усе почалося наприкінці червня з одного простого допису у фейсбуці. Бібліотекарка юнацького сектору Калинівської книгозбірні Оксана Костюк вирішила ризикнути й попросила українців подарувати закладу книги.
Що з цього вийшло? Ініціаторка акції розповіла читачам Хмільник.Онлайн.
— На жаль, через війну в Україні, книжковий фонд нашої книгозбірні не поповнюється так, як би хотілося. У нас є багато читачів, які вже по кілька разів перечитали наші книжки. Люди хочуть щось нового. Тим більше, що зараз виходить дуже багато цікавих книжок сучасних авторів. Тому я вирішила звернутися до людей з проханням поділитися книжками з книгозбірнею. Адже це добра справа, коли ваші книги, які ви вже прочитали, не запилюються на полицях, а їх мають можливість прочитати інші люди, — розповідає Оксана Костюк.
Сама авторка зізнається, що на великий ажіотаж не розраховувала. Проте реакція людей перевершила всі сподівання.
Сьогодні географія акції вражає. Посилки до Калинівки надходять майже щодня. Книги їдуть зі Львова та Львівщини, Києва, Броварів, Ужгорода, Дрогобича, Вишневого, Черкас, а також із сіл Машівка та Рибаківка. Навіть жителі населеного пункту тезки — Калинівки, що на Київщині, передали свій книжковий привіт. На жаль, з місцевої, Калинівської громади до справи поки долучилися лише чотири людини, але збір триває. Тільки за один день бібліотека отримала три нові посилки, а загалом їх надійшло вже 27. Це 218 унікальних, пахучих, новеньких або збережених із любов’ю видань.
За кожною обкладинкою ховається не лише сюжет, а й зворушлива, часто щемлива історія самого дарувальника.
Ось книга під назвою «Нащадок теслі». Її надіслала пані Ірина, яка хотіла зберегти пам’ять про свого однокласника Сергія Степовика (літературний псевдонім Сергія Зайцева). Чоловік був автором цього твору, він загинув у 2022 році, автору назавжди залишиться тридцять два. Книга вийшла друком уже посмертно, і тепер житиме на полицях бібліотеки.
Інший лист прийшов від жінки, яка живе під постійними обстрілами. У приватній переписці з Оксаною вона зізналася: її рідне селище щодня руйнують окупанти. Люди щохвилини ризикують залишитися без даху над головою і її домашня бібліотека також може згоріти в будь-який момент. Тому жінка вирішила віддати свої найцінніші книги туди, де спокійніше, — у Калинівку, аби просто їх уберегти.
Є серед дарунків і приємні сюрпризи для найменших. Дитячий відділ книгозбірні поповнився чудовою книжкою «Сніжко і святкова місія», якою поділилися з калинівчанами її автори Марія та Михайло Дуки. А днями до книгозбірні завітала дівчина, чиї батьки мешкають у Люлинцях, і теж принесла оберемок літератури від своєї родини.
— Я коли отримую посилку з книгами, хочу від радості плакати. Це так зворушливо і гарно. Люди діляться такими гарними книжками, не жаліють. Приходжу додому і знову заходжу у соцмережі, щоб чим побільше людей дізналися про нашу акцію, щоб подякувати тим, хто відгукнувся і допоміг, — продовжує співрозмовниця.
Кожна з цих 218 книг — це чиясь історія, шматочок тепла та віра в те, що українське слово має жити. Акція триває, і бібліотекарі щодня чекають на нові замовлення, які єднають країну крізь сотні кілометрів.