У селі Збараж Самгородоцької громади місцеві жителі та активісти долучилися до впорядкування ботанічного заказника «Курочка». Спільна робота стала не лише черговим благоустроєм території, а й кроком до збереження цінної природної ділянки для майбутніх поколінь.
Ботанічний заказник «Курочка» займає 50,4 гектара. Його створили у 1997 році рішенням Вінницької обласної ради від 28 березня 1997 року. Територія перебуває у віданні СФГ «Прогрес».
Заказник охоплює заплаву та схили південно-східної експозиції річки Десна. Тут збереглася цінна лучно-болотна рослинність, серед якої є такі види, як латаття біле, валеріана лікарська, аїр тростиновий, плавун булавоподібний, перстач гусячий та іван-чай вузьколистий.
«Курочку» створили для збереження та охорони цінних природних комплексів і рослинного світу місцевого значення. Територія входить до складу природно-заповідного фонду України, тому потребує особливо дбайливого ставлення.
Староста Збаразького округу Самгородоцької громади Олена Іванчишина розповіла, що цього разу мешканці громади разом попрацювали на території заказника та навели там лад.
«Дуже радує, що нашим жителям не байдуже! Люди долучаються, знаходять час, беруть інструменти й разом роблять добрі справи. Саме такими спільними зусиллями і твориться порядок у наших селах», — зазначила Олена Іванчишина.
За її словами, «Курочка» перебуває під охороною ФГ «ВіА Прогрес», а збереження цієї території — спільна відповідальність громади.
«Це природна територія, яку ми повинні берегти та передати нашим дітям і онукам у належному стані», — наголосила староста.
До роботи долучилися Павло Вдовиченко, Зіна Завальна, Аня Баліцька, Микола Журавльов, Валерій Порхун, Сергій Завальний, Іван Махиборода — бригадир ФГ «ВіА Прогрес».
Водночас у громаді нагадують: «Курочка» має статус ботанічного заказника, тому на її території необхідно дотримуватися встановленого режиму охорони. Тут заборонено завдавати шкоди природі, нищити рослинність, смітити та вчиняти інші неправомірні дії. Вилов риби також заборонений відповідно до режиму охорони заказника.
Упорядкування території стало ще одним прикладом того, як спільна робота мешканців допомагає зберігати природні багатства громади.
«Давайте не чекати, поки хтось наведе порядок за нас. Бережімо те, що маємо», — закликає Олена Іванчишина.
Окремо староста подякувала українським військовим, завдяки яким громада має можливість жити, працювати, зустрічатися та дбати про свою землю.
«Курочка» — це не просто природна територія. Це частина місцевої природи, яку сьогоднішнє покоління має зберегти для наступних.