У Сестринівській гімназії імені Михайла Грушевського Козятинської громади провели день пам’яті, присвячений тим, хто зник безвісти на фронті, і тим, хто щодня продовжує чекати на їхнє повернення.
Слова підтримки, співпереживання і віри лунали на адресу матерів, дружин, дітей, сестер і братів наших Захисників, про яких досі немає звістки. «Безвісти» – це не «назавжди». Це – чекання, яке болить, але в якому живе надія.
«Біль, що немає меж… Тривога, яка не стихає ні вдень, ні вночі. Це біль, який поділяє з вами вся Україна. Ми не маємо права забути про тих, хто ще не вдома», — йдеться у зверненні громади гімназії.
У кожному слові — щира вдячність родинам за мужність, за витримку, за те, що вірять, попри все. Учні та вчителі гімназії схиляють голови у спільній молитві за повернення Захисників і бажають сил кожній родині, яка живе в режимі чекання.
Віримо. Чекаємо. Молимося разом.