Кажуть, що не кожна людина може поділитися своїм щастям з іншими. А от Вікторія Чушак та Віктор Лисий вирішили у день свого весілля зробити щасливими тих, кому перепало непросте життя — бездомних тварин. Тому, запрошуючи на весілля гостей, молодята запропонували їм принести замість весільних букетів корм для тварин.
— Ідею запропонувала я, — розповідає Вікторія Чушак. — Для мене квіти — це марна трата грошей. Вони коштують недешево і ця краса на кілька днів. Доречніше, на мою думку, спрямувати кошти в потрібне русло. Запропонувала ідею своєму нареченому. Він погодився, але переживав, як сприймуть таку пропозицію гості. Але гості нас підтримали. Вони казали, що це дуже гарна ідея.
Ідея із кормом для тварин замість квітів — не випадкова. Адже Вікторія з мамою Іриною вже неодноразово рятують тварин, надають їм необхідну допомогу. Зі своїм майбутнім чоловіком Віктором, який працює лісником, дівчина також рятувала безпритульних песиків, яких знайшли у лісі. Удома у Вікторії живуть п’ятеро котів, кілька із них потрапили у родину з вулиці.
— Я з дитинства мріяла про свій притулок для тварин, але розумію, що реалізувати свої мрії ще не маю можливості. Тому намагаюсь допомагати тим людям, які згодилися на такий відповідальний крок, — продовжує дівчина. — Я коли побачила як наші гості несуть корм для тварин. Багато із них принесли сертифікати на закупівлю корму. Були й такі, що заморочилися та замовили цілі композиції зі смаколиків для кішок та тварин. Я була дуже зворушена їх увагою та такою щедрістю. Ледь не розплакалася.
До двохсот кілограмів різноманітного корму та ще й сертифікати на закупівлю корму подарували гості на весілля Віктора та Вікторії. Навіть довелося замовити вантажний бус, щоб забрати усе добро додому.
Свої подарунки молодята відвезли у село Щітки в притулок «Острівець», де утримують 300 котів. Іншу частину – передали на утримання чотирилапих підопічних у притулку в селі Мальчівці біля Бару. Також розділили між волонтерами сертифікати на закупівлю кормів. А від своєї новоствореної сім’ї відвезли у притулки ще й по ящику фаршу із субпродуктів.
— Я завжди захоплююся людьми, які утримують притулки, волонтерами. І поспілкувавшись вкотре із ними, усвідомлюю наскільки це важлива та важка праця. Тому ми з чоловіком вирішили, що і надалі будемо допомагати таким небайдужим людям, — ділиться своїми роздумами Вікторія.
