Ще кілька років тому спаржа для більшості українців залишалася екзотикою, яку частіше можна було побачити в меню ресторанів, ніж на домашньому столі. Сьогодні ця культура поступово завойовує популярність, а її прихильників стає дедалі більше.
Одним із тих, хто понад десять років тому почав вирощувати спаржу на Хмільниччині, став представник фермерського господарства «Велес ВРС» Віталій Гончаренко. Ексклюзивно для «Хмільник онлайн» фермер розказав про своє життя і чому воно тісно повʼязане зі спаржею.
— Завжди хотілося займатися чимось новим, цікавим і корисним для людей. Для мене спаржа була більше хобі, ніж бізнесом. Мрія була проста — щоб справа приносила користь людям, давала можливість заробляти та допомагати іншим, — розповідає він.
На власній ділянці площею близько двох соток чоловік вирощував спаржу та відправляв її покупцям по всій Україні. До повномасштабної війни обсяги продажів сягали кількох сотень кілограмів за сезон.
Фермер пригадує, що свого часу навіть намагався розширити господарство до 60 соток, однак зіткнувся з прикрою ситуацією.
— Мене підставили з розсадою. Заплатив гроші, а отримав хворе коріння. Намагався рятувати, лікувати, але прижилося, мабуть, відсотків десять. Це були великі втрати часу, коштів і сил, — каже він.
Останніми роками додалися й інші труднощі: приморозки та шкідники завдають значної шкоди врожаю. Саме тому сьогодні чоловік більше допомагає знайомим виробникам із реалізацією продукції та ділиться власним досвідом вирощування.
Втім, справжню цінність спаржі він зрозумів уже після важких випробувань зі здоров’ям.
Після складної онкологічної операції, під час якої лікарям довелося частково видалити кишечник, підшлункову та дванадцятипалу кишку, чоловік зіткнувся із серйозними проблемами травлення.
— На той момент я постійно шукав спосіб полегшити свій стан. Дорогі ліки допомагали лише тимчасово. Полегшення приходило через кілька годин, а проблеми поверталися. Спаржа стала для мене справжнім порятунком. Зараз я практично забув про ті дорогі таблетки, — розповідає фермер.
За його словами, ця культура стала невід’ємною частиною щоденного раціону.
— Я не уявляю свого життя без спаржі. Що б не їв, завжди додаю її до страв. Вона допомагає легше переносити навантаження на травну систему, зникає важкість, з’являється більше енергії та сил. З кожним днем відчуваю себе краще, — говорить чоловік.
Попри те, що спаржу часто вважають складною у приготуванні, фермер переконує: все набагато простіше.
— Найлегший спосіб — кілька хвилин на сковорідці з невеликою кількістю масла, часником і дрібкою солі. Це швидко, смачно і корисно.
Водночас він переконаний: спаржа може стати чудовою культурою і для тих, хто хоче спробувати себе у вирощуванні.
— Один раз посадив правильно — і років п’ятнадцять маєш урожай. Головне — якісна розсада і дотримання рекомендацій. Я завжди готовий підказати новачкам, допомогти з першими кроками, розповісти про догляд та реалізацію продукції, — зазначає він.
Сьогодні для жителя Хмільника Віталія Гончаренка спаржа стала частиною життя, а не лише хобі.
— Це частина мого життя. Частина мого відновлення. Те, що допомогло не опустити руки після важкої операції та знову відчути сили рухатися вперед, — підсумовує фермер.
Ольга Франчук