У міському парку імені Тараса Шевченка нові «мешканці», які вже стали місцевою легендою, — величезні, кумедні, зовсім не сором’язливі нутрії. Вони живуть тут уже більше року, вільно плавають у водоймі, виходять на берег, позують на камеру та сміливо підходять до людей.
Для когось — це просто «милота дня». Для хмільничан і гостей міста — справжня забава. Дорослі приходять подивитися на них після роботи, діти терпляче чекають, коли ж тваринки вилізуть на сушу і почнуть своє фірмове «умивання лапками». Нутрії й справді поводяться так кумедно й по-людськи, що стримати усмішку неможливо.
Але, як це часто буває, там, де ми бачимо лише радість і ніжність, є й інша сторона — відповідальність.
«Там, де люди бачать милоту, ветеринар бачить ризики»
Хмільник.онлайн звернувся за коментарем до ветеринарної лікарки Лесі Іванової, аби зрозуміти, чи справді нутріям безпечно жити у міському парку та що варто знати людям, які приходять їх підгодовувати.
Її відповідь була максимально відвертою:
«Як ветеринарний лікар, мій мозок видає зовсім іншу картину. Там, де звичайні люди бачать милоту, ветеринар робить усе можливе, щоб захистити і тварин, і людей від перезараження. Бо багато хвороб — спільні для тварин і людей».
Вона пояснює, що нутрії у дикій природі живуть у стоячих водоймах і загалом вважаються стійкими до багатьох захворювань. Проте близький контакт із людьми змінює картину:
«Так, їх можна приручити. Але тоді зростають ризики для них самих. Існує цілий перелік захворювань, які можуть передаватися від нутрій людям і навпаки: сальмонельоз, паратиф, стрептококоз, пастерельоз, колібактеріоз, лептоспіроз, туберкульоз. Є навіть грибкові інфекції, як-от стригучий лишай».
Хліб — не їжа для нутрій
Окрема проблема — підгодовування.
Майже щодня люди несуть цим тваринам хліб і булочки. Бо «їм же смачно». Але це не просто шкідливо — це небезпечно.
Ветеринарка пані Леся наголошує:
«Свіжий хліб і булочні вироби тваринам давати не можна. Якщо не знаєш, що можна — краще не давати нічого. Перед тим як пригостити тварину, подумайте: чи могла б вона знайти цю їжу в природі?»
Хліб викликає у нутрій здуття, порушення травлення, хвороби печінки й навіть загибель. Це факт, про який мало хто замислюється.
Де межа між милуванням і шкодою?
Нутрії стали для хмільничан маленькою радістю, ковтком позитиву посеред усіх наших тривог. Діти їх обожнюють. Дорослі зупиняються на хвилинку, щоб роздивитися, сфотографувати, усміхнутися.
І це прекрасно. Але важливо пам’ятати: ми відповідальні за тих, кого приручаємо, навіть якщо це приручення відбулося випадково.
Хмільницькі нутрії не просили у нас хліба чи надмірної уваги. Їм потрібен простір, чиста вода і правильна їжа. Якщо хочемо, щоб вони залишалися здоровими, красивими і тішили нас своєю присутністю ще багато років — треба ставитися до них із розумінням.
Висновок
Нутрії — справжня родзинка Хмільника. Але ця «родзинка» потребує нашої свідомості:
- Не годуйте тварин хлібом.
- Не торкайтеся їх руками.
- Не лякайте і не переслідуйте.
- Дбайте про чистоту біля водойми.
Бо любов до тварин — це не лише «ой, які милі!», а й уміння не завдати шкоди.
Ольга Франчук