Кожного дня сотні хмільничан проходять повз цю будівлю, навіть не здогадуючись, скільки людських історій вона зберігає у своїх стінах.
Сьогодні тут працює редакція газети «Життєві обрії», але багато десятиліть тому це місце мало зовсім інше призначення. Воно навчало, виховувало, об’єднувало молодь і стало свідком змін, які переживав Хмільник.
На старій фотографії, яку вдалося віднайти, будівлю можна побачити з внутрішнього двору. Поруч ми показуємо, який вигляд вона має сьогодні. Час змінив її зовнішність, однак вона й досі залишається впізнаваною для багатьох поколінь хмільничан.
За наявними історичними відомостями, у 1932–1935 роках саме тут працював фінансово-економічний технікум. А будівля поруч, імовірно, слугувала студентським гуртожитком.
Особливо цінними є спогади людей, які пам’ятають ці часи або знають їх із розповідей своїх рідних.
Хмільничанка Едуарда Давідзон Цебер поділилася з «Хмільник онлайн» своїми спогадами про історію цієї будівлі.
«До війни у приміщенні, де нині знаходиться редакція “Життєві обрії”, працював фінансово-економічний технікум. У 1950-х роках тут частково розміщувалася третя школа, поруч була майстерня трудового навчання, а у вечірній час діяла вечірня школа. Її директором був Григорій Єфимович Любашевський. Коли третя школа переїхала до приміщення колишнього дитячого будинку (нині — ліцей №1), у цій будівлі почала працювати редакція газети. Тоді вона мала назву “Червоний прапор”. Редактором був Ілля Доніч, а згодом — Околодько-старший (Околодько Павло Андрійович)».
Важко навіть уявити, скільки людей переступили поріг цієї будівлі за майже століття. Тут навчалися студенти, проводили уроки школярі, здобували освіту дорослі у вечірній школі, а згодом народжувалися газетні матеріали, які ставали літописом життя Хмільниччини.
Такі будівлі — мов живі свідки часу. Вони пам’ятають дитячі голоси, студентські мрії, шкільні дзвінки й десятки років журналістської роботи. І хоча сьогодні ми сприймаємо їх як звичайну частину міського пейзажу, насправді за кожним фасадом прихована історія, варта того, щоб її пам’ятали.
«Хмільник онлайн» започатковує нову рубрику, у якій ми будемо розповідати про історію знайомих кожному будівель, вулиць і місць нашого міста. Адже історія Хмільника — це не лише архівні документи. Це спогади його людей.
Можливо, саме ви пам’ятаєте цікаві історії про цю чи інші будівлі? Діліться ними з нами — разом збережемо історію нашого міста.
Ольга Франчук