26 Серпня, 2026

Дві пам’ятні дошки — два Герої: в Уланівській громаді увічнили пам’ять полеглих Захисників

Є імена, які не можна дозволити собі забути. Є люди, чий подвиг назавжди стає частиною історії рідного села, громади та всієї України. 26 серпня в Уланівській громаді відкрили пам’ятні дошки двом полеглим Захисникам — Валерію Колодію та Олександру Федорчуку.

Цього дня у селах Подорожня та Сміла звучали слова вдячності, молитва і хвилина мовчання. Тут згадували земляків, які стали на захист України та віддали за її свободу найдорожче — власне життя.

У Подорожній увічнили пам’ять Валерія Колодія

Розділити цей важкий і водночас важливий момент із родиною Героя прийшли сільський голова Олександр Гоцуляк, його заступники, старости старостинських округів, почесна варта, друзі та односельчани Захисника.

Право відкрити меморіальну дошку надали рідним Валерія.

Пам’ятний знак освятив священнослужитель ПЦУ Хмільницького благочиння. Після молитви присутні схилили голови у хвилині мовчання, віддаючи шану воїну.

Відтепер меморіальна дошка у рідній Подорожній нагадуватиме кожному, хто проходитиме повз неї, про земляка, який віддав своє життя за те, щоб Україна залишалася вільною.

У Смілі згадали Олександра Федорчука

Цього ж дня у Смілі громада відкрила пам’ятну дошку ще одному своєму Захиснику — Олександру Володимировичу Федорчуку, який загинув на війні, боронячи Україну.

На церемонії були рідні, друзі та односельчани Героя, а також сільський голова Олександр Гоцуляк, його заступники, старости старостинських округів та почесна варта.

Як і в Подорожній, право відкрити меморіальну дошку надали родині полеглого воїна.

Пам’ятний знак освятило духовенство ПЦУ Хмільницького благочиння. Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять Олександра та всіх Захисників України, які не повернулися з війни.

Щоб пам’ять не стала лише спогадом

Для родин такі дошки — це не просто камінь, метал чи викарбуване ім’я. За кожним прізвищем — життя, родина, мрії, друзі, рідна домівка. І біль тих, хто тепер змушений вчитися жити без найдорожчої людини.

А для громади — це нагадування про тих, завдяки кому ми сьогодні можемо жити, працювати, виховувати дітей і називати свою землю Україною.

Валерій Колодій та Олександр Федорчук назавжди залишаться Героями своїх сіл. Їхні імена відтепер щодня зустрічатимуть людей у рідній громаді, нагадуючи про мужність, жертовність і найвищу ціну свободи.

Пам’ять про Захисників житиме доти, доки житимуть люди, які пам’ятають. Доки їхні імена вимовлятимуть уголос. Доки наступні покоління знатимуть, хто і якою ціною захищав їхнє право на майбутнє.

Вічна пам’ять Валерію Колодію та Олександру Федорчуку.
Вічна шана Захисникам України.