Трипільська культура, якій понад сім тисяч років, дедалі активніше виходить за межі суто археологічної теми. Її переосмислюють через книжки, театр, цифрові технології та віртуальну реальність. Саме на цьому побудована культурно-просвітницька платформа «Україна. Світ Трипілля», яку реалізують Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа».
Ініціатори проєкту наголошують: Трипілля може стати одним із важливих культурних брендів України та інструментом, через який про нашу історію говоритимуть не лише всередині країни, а й за кордоном.
Хмільник онлайн повідомляє про це із посиланням на матеріали NV.
Йдеться про цивілізацію, що існувала на території сучасної України близько семи тисяч років тому. Трипільці створювали великі поселення, розвивали землеробство й ремесла, мали власну символіку та традиції кераміки. Водночас ця сторінка української історії досі залишається менш відомою широкій аудиторії, ніж того заслуговує.
За словами заступника СЕО МХП зі сталого розвитку та голови Наглядової ради БФ «МХП-Громаді» Юрія Мельника, культура для компанії є довгостроковою інвестицією в майбутнє країни. За підтримки фонду вже реалізуються проєкти у сфері музейної справи, книговидання, театру, документального кіно та інших культурних напрямів.
«Культура не працює за принципом конкуренції. Найкращі результати з’являються тоді, коли різні інституції об’єднують свої можливості», — зазначає Юрій Мельник.
Одним із результатів цієї співпраці стало видання у 2025 році спеціального випуску журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» українською та англійською мовами. У 2026 році вийшла книга Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця», яка через пригодницький сюжет знайомить читачів із давньою культурою.
Ще один напрям — театр. На основі п’єси «Не розходьтесь. Трипілля» режисерка Тамара Трунова готує виставу, яку планують показати наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі. Проєкт став одним із переможців конкурсної програми Українського культурного фонду «Культура під час війни».
А вже на початку жовтня в Музеї історії Києва презентують VR-виставку «Україна. Світ Трипілля». Вона дасть можливість не просто побачити реконструкції та артефакти, а буквально зануритися у світ давньої цивілізації.
У віртуальному просторі представлять предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва — зокрема скульптури людей і тварин, знаряддя праці, кераміку, предмети побуту та зброю.
Над проєктом працює команда з понад десяти фахівців різних напрямів: музейні експерти, дизайнери, VR- та 3D-розробники, фахівці з віртуальних турів, штучного інтелекту, технічного дизайну та відеомонтажу.
Віртуальна експозиція складатиметься з двох основних частин. Перша — музейний простір із текстовими та графічними матеріалами, відео й 3D-експонатами. Друга — реконструйоване трипільське поселення, де відвідувачі зможуть побувати в житлах, майстерні гончара, господарських та сакральних просторах. Автори також планують інтерактивні елементи та гейміфікацію.
Передбачається, що проєкт буде доступним і для школярів. Онлайн-версію планують використовувати під час навчання — для цього достатньо ноутбука, доступу до інтернету та проєктора або екрана. У перспективі VR-виставку хочуть представляти і за межами України, зокрема через дипломатичні представництва.
Важливим кроком стало й те, що у квітні 2026 року Кукутень-Трипільську цивілізацію Україна внесла до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонну номінацію спільно з Молдовою та Румунією.
Таким чином, Трипілля поступово виходить із рамок вузької археологічної теми й стає частиною сучасного культурного діалогу — через книжки, сцену, музеї та цифрові технології.
І саме ця зміна підходу може дати давній історії нову аудиторію — в Україні та за її межами.