У Калинівці відбувся пам’ятний автопробіг на честь двох Захисників України — Василя Скорохода та Станіслава Демидчика. Обидва воїни загинули, боронячи незалежність і територіальну цілісність держави.
Захід став нагодою згадати бойовий шлях полеглих військових, віддати шану їхній мужності та нагадати громаді про високу ціну української свободи. За кожним іменем Героя — ціле життя, родина, мрії та плани, яким не судилося здійснитися через війну.
Василь Скороход: від волонтерства до бойових завдань
Василь Скороход, позивний «Скорик», народився 24 серпня 1987 року. Він зростав у багатодітній родині. Рідні та знайомі пам’ятають його як добру й відповідальну людину, яка завжди була готова допомогти іншим.
18 червня 2024 року Василя мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 34-й бригаді морської піхоти України, де обіймав посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 1-го батальйону берегової оборони.
До військової служби Василь долучався й до волонтерської діяльності. За свою роботу він отримав сертифікат почесного волонтера за підтримки Глобального фонду США.
За мужність і відвагу під час служби військовослужбовця відзначили нагрудним знаком «Золотий Хрест», а посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Життя сержанта Василя Скорохода обірвалося 21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Йому було лише 37 років.
Станіслав Демидчик: у 22 роки віддав життя за Україну
Станіслав Демидчик, позивний «Кінолог», народився 7 вересня 2002 року. Строкову службу проходив у 14-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України «Червона Калина», де служив кінологом.
З початком повномасштабного російського вторгнення Станіслав, попри молодий вік, став на захист Батьківщини. У 2024 році він перевівся з кінологічного до мінометного підрозділу.
Служив старшим навідником обслуги міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го батальйону оперативного призначення. Мав військове звання старшого солдата.
Удома на Станіслава чекали дружина Вікторія та маленький син Артем. Для своєї родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком і турботливим батьком, щирою та світлою людиною.
9 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоекономічне Покровського району Станіслав Демидчик загинув. Йому було лише 22 роки. За мужність і самовідданість воїна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Пам’ять, яка об’єднує
Василь Скороход і Станіслав Демидчик мали різні життєві шляхи, але їх об’єднало найважливіше — готовність захищати Україну. Один був досвідченим чоловіком, який пройшов шлях від волонтерства до військової служби, інший — зовсім молодим воїном, у якого попереду мало бути ціле життя.
Пам’ятний автопробіг у Калинівці став знаком вдячності полеглим Захисникам і нагадуванням про те, що за кожною втратою стоїть людська доля та біль родини, яка вже ніколи не дочекається свого Героя додому.
Світла пам’ять Василю Скороходу та Станіславу Демидчику. Вічна шана Захисникам України!
