Придбання головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним автомобіля Tesla для дружини знову привернуло увагу до фінансування антикорупційних організацій, прозорості їхніх доходів і можливого конфлікту інтересів. Водночас дискусія вийшла за межі особистих витрат громадського діяча й торкнулася питань його діяльності під час військової служби та контактів із людьми, які згодом опинилися в центрі справ про проросійську пропаганду.
Розбиралися журналісти ІА ВАРІАНТИ
Фінанси ЦПК: звідки надходять кошти
Питання статків Віталія Шабуніна обговорювали ще кілька років тому. У 2017 році колишній речник Державного департаменту США та екс-посол США в Бахрейні Адам Ерелі публічно поставив під сумнів відповідність доходів і витрат керівника Центру протидії корупції. У своїй публікації він зіставив задекларовані доходи Шабуніна з інформацією про придбання нерухомості та будівництво будинку.
Нині приводом для нового обговорення стала купівля Tesla. У червні 2026 року медіа повідомляли, що Шабунін в інтерв’ю голові правління фундації DeJuRe Михайлу Жернакову пояснив придбання автомобіля потребами дружини. Сам факт придбання автомобіля, однак, не свідчить про порушення закону.
Окрему увагу привертають обсяги фінансування Центру протидії корупції. За наведеними в публікаціях даними звітності організації, сукупне фінансування ЦПК станом на кінець 2024 року становило близько 8,1 мільйона доларів. Серед джерел коштів називали міжнародні структури, зокрема американські організації, Посольство Великої Британії та Світовий банк.
У контексті таких сум виникає питання, наскільки доступними для громадськості є відомості про гранти, витрати організації, оплату праці та залучення приватних підрядників. Особливо це важливо для організації, яка сама вимагає прозорості від державних установ і посадовців.
У публічних матеріалах також порушувалося питання про виплати Шабуніну як фізичній особі — підприємцю за консультаційні послуги благодійним фондам під час його військової служби. У цих повідомленнях ішлося про суми від 100 до 200 тисяч гривень на місяць. Окремим предметом дискусії стала інформація про надання послуг власним ФОП Центру протидії корупції, де Шабунін обіймає керівну посаду.
Для оцінки можливого конфлікту інтересів важливо розуміти, які саме послуги надавалися, на яких умовах укладалися договори та як ухвалювалися рішення про оплату. Самі по собі виплати за договором ще не доводять порушення, однак такі обставини потребують належної прозорості.
У публікаціях про фінансування ЦПК також згадували виплати працівникам за окремими грантовими програмами. Зокрема, наводилася сума 382 609 доларів у межах однієї з програм Світового банку. Для повного розуміння цих цифр необхідно враховувати умови гранту, період його реалізації та склад витрат.
Питання донорів і прозорості
Ще один аспект дискусії — пожертви від фізичних та юридичних осіб. Якщо щодо великих міжнародних донорів зазвичай є публічна інформація про їхню діяльність і програми підтримки, то відомості про окремих приватних жертводавців можуть бути менш доступними.
Тому суспільний інтерес полягає не лише в тому, хто фінансує громадські організації, а й у тому, чи можна перевірити джерела коштів, призначення витрат і відсутність прихованого впливу на їхню діяльність.
Окрема дискусія — документи Міноборони
Паралельно в публічному просторі порушувалося питання щодо можливого поширення Віталієм Шабуніним документів Міністерства оборони з позначкою «Для службового користування». Цю тему обговорювали на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом народного депутата Олексія Гончаренка.
У цьому випадку важливо розмежовувати озвучені претензії та встановлені факти. За наведеними в матеріалі даними, Шабунін відкидає звинувачення. Без підтверджених результатів розслідування не можна стверджувати, що він незаконно передавав документи або що їх отримали сторонні особи.
Водночас сама тема поводження з документами, доступ до яких обмежений, має значення для національної безпеки. Якщо відповідні підозри мають фактичні підстави, компетентні органи повинні встановити, чи відбулося поширення документів, хто мав до них доступ і чи були порушені правила роботи з такою інформацією.
Історія підтримки Тетяни Монтян
У дискусії про колишні політичні контакти Шабуніна згадують і Тетяну Монтян, яку він свого часу публічно підтримував як кандидатуру на парламентських виборах. У дописі, наведеному в першоджерелі, він висловлював позитивну оцінку її можливого депутатства.
Подальша діяльність Монтян набула іншого контексту. За повідомленням Офісу Генерального прокурора, у березні 2023 року обвинувальний акт щодо неї скерували до суду. Їй інкримінували, зокрема, заклики до насильницької зміни конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність України, колабораційну діяльність і виправдовування російської агресії. У жовтні 2024 року її позбавили права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
Факт давньої публічної підтримки Монтян сам по собі не доводить причетності Шабуніна до її подальшої діяльності. Проте ця історія порушує ширше питання відповідальності публічних діячів за власні політичні рекомендації та оцінки.
Що потребує відповідей
У центрі цієї дискусії — кілька різних питань: прозорість фінансування громадських організацій, можливий конфлікт інтересів під час укладання договорів, обставини роботи з документами Міноборони та відповідальність за публічну підтримку політичних фігур.
Ці питання не варто змішувати в одне звинувачення, але кожне з них заслуговує на перевірку в межах належних процедур. Публічні організації, які контролюють владу, мають бути готові пояснювати власні фінанси й ухвалені рішення. А можливі порушення, особливо ті, що можуть стосуватися національної безпеки, повинні оцінювати компетентні органи на підставі доказів.
Головне — щоб суспільна дискусія не підміняла собою розслідування, а озвучені питання отримували конкретні, перевірені відповіді.