Він будував куполи українських храмів, допомагав односельцям, разом із родиною зводив власний дім і мріяв уже цієї зими оселитися в ньому. За дві тижні Василь Коваль мав приїхати у відпустку, щоби завершити будівельні роботи. Та війна розпорядилася інакше.
31 серпня на Запорізькому напрямку загинув Захисник України, уродженець Писарівки Василь Коваль. Йому був 41 рік.
Все життя — праця, родина, рідне село
Василь Коваль народився 8 січня 1985 року у Писарівці. Тут минули його дитинство та юність, тут він зростав, навчався і формувався як людина.
Після закінчення місцевої школи здобував професію електрика у Вінницькому професійно-технічному училищі №3. Проте працювати за спеціальністю не став.
Більшу частину свого життя Василь разом із братом займався особливою справою — зводив куполи на храмах у різних куточках України.
Добру пам’ять про нього зберігають і в рідній Писарівці. Василь допомагав односельцям, не залишався осторонь проблем громади та працював для її добробуту.
Мав родину, будував дім і мріяв про майбутнє
У 2007 році Василь одружився. Разом із дружиною вони виховували доньку та сина.
Родина будувала свій будинок. Стіна за стіною вони наближалися до здійснення мрії — цієї зими мали нарешті оселитися у новому домі.
Завершити будівельні роботи Василь планував під час найближчої відпустки.
Він мав повернутися до рідних уже за дві тижні.
Двічі важко поранений — він знову повертався на передову
До лав Збройних сил України Василя Коваля мобілізували у січні 2023 року.
За годину служби йому довелося пройти через одні з найважчих напрямків війни — Бахмут, Покровський напрям, Херсон, Авдіївку та Запоріжжя.
Василь двічі зазнавав важких поранень. Але щоразу знаходив у собі сил повернутися до побратимів і знову стати на захист України.
За мужність та героїзм Захисника було відзначено нагородою «Бахмут – місто-фортеця». Також він отримав нагрудний знак “Ветеран війни” .
Василь продовжував виконувати свій військовий обов’язок, захищаючи землю, на якій жили його рідні, росли його діти та стояв його недобудований дім.
Мріяв повернутися додому…
Та додому Василь повернеться вже не так, як чекала його родина.
31 серпня його життя обірвалося на Запоріжжі.
Ще зовсім недавно він планував відпустку, зустріч із рідними, роботу біля власного будинку. Мав завершити те, що почав своїми руками.
Тепер будинок залишатиметься без господаря.
А у родини назавжди залишиться порожнє місце, яке ніхто не зможе заповнити.
У скорботі залишилися мама, дружина, донька, син, брат та сестра .
Василь Коваль віддав своє життя, захищаючи Україну, своїх рідних та кожного з нас.
Хай пам’ять про Героя живе у серцях тих, хто його знав, кохав і пам’ятатиме.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
Спочивай з миром, Герою.
Про дату та час поховання буде повідомлено додатково.