Українська громада міста Гельсінгер у Королівстві Данія отримала ікону «Українська Богородиця. Молитва за Україну», освячену Предстоятелем Православної церкви України Митрополитом Епіфанієм у Софії Київській. Образ є частиною міжнародного духовно-мистецького проєкту, покликаного підтримувати українців за кордоном і зберігати їхній зв’язок із Батьківщиною.
Про передачу ікони повідомили народний художник України Володимир Козюк та керівник проєкту протоієрей Віталій Даньчак.
Після Божественної літургії священник передав святиню громаді Гельсінгера. Також від імені Митрополита Епіфанія він зачитав вітальну адресу до Асоціації на підтримку ПЦУ в Данії, яку очолює Євген Гайворонський.
У зверненні Предстоятель подякував українцям Данії за допомогу Україні під час війни, підтримку співвітчизників і збереження української віри, мови та культури далеко від рідного дому.
Дванадцять образів, освячених у Софії Київській
Ікона, яку передали до Данії, належить до серії з дванадцяти образів Пресвятої Богородиці. Урочисте представлення проєкту «12 духовних святинь України» відбулося 11 серпня 2026 року в Софії Київській. Тоді Митрополит Епіфаній особисто освятив усі дванадцять ікон.
Їх створили народний художник України Володимир Козюк і художник Владислав Задворський. Ініціатива реалізується з благословення Предстоятеля ПЦУ та має на меті передати українські святині громадам, храмам і монастирям у різних країнах світу.
Під час представлення проєкту Митрополит Епіфаній наголосив, що навіть у час повномасштабної війни українці продовжують творити й ділитися зі світом своєю духовною та культурною спадщиною.
«Ми справді маємо що дарувати світові. Ми багаті, у нас є давня славна історія і дуже славні люди, які вміють творити — навіть в умовах цієї страшної війни», — зазначив Предстоятель ПЦУ.
За його словами, ікони, створені в час воєнних випробувань, несуть тепло, молитву й добро.
Від Афону до Данії: духовна підтримка українців за кордоном
Одним із перших міжнародних етапів проєкту стала передача трьох ікон на Святу Гору Афон. Образи залишили в українській келії та монастирях Пантократор і Ксенофонт.
Згодом проєкт продовжився передачею ікони українській громаді в Данії. За задумом організаторів, образи мають залишатися в громадах, храмах і монастирях різних країн, де перед ними молитимуться за Україну, її захисників і справедливий мир.
Для українців, які через війну опинилися далеко від дому, такі святині стають не лише символом віри, а й нагадуванням про рідну країну, її традиції та людей, які продовжують боротися за її майбутнє.
Під час зустрічі в Гельсінгері молилися за українських військових, полонених, поранених, постраждалих від війни та родини, які втратили близьких.
Мистецтво, що єднає з Україною
Організатори наголошують, що проєкт покликаний створювати духовні зв’язки між Україною та українськими громадами в різних куточках світу. Ікони стають символами підтримки для людей, які чекають рідних із фронту, переживають втрати, допомагають Україні на відстані та виховують дітей в українських традиціях.
Реалізацію ініціативи підтримали меценати — родини Володимира Іжевського та Миколи Філонова. Серед жертводавців також Ігор Ільчишин, Данило Умрихін і Ростислав Тістик. Партнером проєкту є Дмитро Корзун. Кураторка — Оксана Старак-Повякель, керівник — протоієрей Віталій Даньчак.
Передача ікони до Гельсінгера стала ще одним кроком у реалізації задуму — підтримувати українців за кордоном через духовне мистецтво, берегти національну ідентичність і нагадувати світові про Україну, яка попри війну продовжує жити, боротися й творити.