Вчора Козятинська громада зі скорботою попрощалася із Захисником України Миколою Миколайовичем Луговським, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Микола Луговський народився 21 жовтня 1970 року в селі Кордишівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення місцевої школи допомагав батькам по господарству, захоплювався футболом і риболовлею. Зростав у великій родині, де змалку навчився цінувати рідних і піклуватися про близьких.
Строкову військову службу проходив у Львівській області. Після армії працював водієм у Києві, а згодом освоїв чимало будівельних спеціальностей. За словами рідних, був людиною працьовитою та майстровитою — міг власноруч полагодити чи виготовити практично будь-яку річ. Особливе місце в його житті займала родина.
Разом із дружиною Тетяною Володимирівною прожив 12 років. Був турботливим чоловіком, батьком і дідусем. Любив проводити час із дітьми та онукою, допомагав синові опановувати різні ремесла, а завдяки своєму технічному складу розуму підтримував його й у навчанні.
До лав Збройних Сил України Миколу Луговського призвали 6 вересня 2025 року. Про військову службу він говорив небагато, натомість завжди цікавився справами рідних і близьких.
Служив стрільцем третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу шостої стрілецької роти другого батальйону територіальної оборони військової частини А7048.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької області 11 лютого 2026 року військовослужбовець зник безвісти. Згодом його загибель була підтверджена, а тіло Героя ідентифіковано.
Поховали Миколу Луговського на кладовищі в рідному селі Кордишівка.
Козятинська громада схиляє голови у скорботі та висловлює щирі співчуття родині, близьким і побратимам загиблого воїна.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
