У Козятинській громаді сьогодні відбулося прощання з полеглим Захисником України — Віталієм Олександровичем Полянським, який помер від тяжких бойових травм, отриманих під час виконання завдання на передовій.
Віталій Полянський народився 29 жовтня 1974 року в Козятині. Пізніше родина переїхала до Києва, де він здобував освіту, мав талант до малювання, закінчив будівельне училище та навчався у торговельно-економічному інституті. Строкову службу проходив у прикордонних військах. Після армії працював на авіазаводі, любив майструвати й завжди охоче допомагав людям.
Через важку травму отримав ІІ групу інвалідності, однак продовжив працювати — зокрема на Київському заводі з виробництва газованих та мінеральних вод. Згодом родина повернулася до Козятина. Тут його добре знали сусіди та знайомі: Віталій охоче допомагав у господарстві й ремонтах, а на багатьох будинках міста й досі зберігаються розписи, створені його рукою.
Напередодні повномасштабного вторгнення Віталій знову приїхав до батьків. 24 лютого 2022 року війна застала його у Козятині — і вже в перші дні він добровільно вступив до лав територіальної оборони. Служив на найскладніших напрямках: Бахмут, Селидове, Запоріжжя. Завжди намагався підтримувати зв’язок із рідними та запевняв, що все добре.
12 жовтня під час виконання бойового завдання воїн зазнав тяжких поранень — внаслідок ураження ворожим БПЛА типу «Молнія» отримав опіки ІІ–ІІІ ступеня та множинні травми понад 40% тіла. Спершу його госпіталізували до Запоріжжя, згодом перевезли до Київського опікового центру, де медики боролися за його життя.
15 листопада 2025 року солдат, оператор БПЛА-сапер 2-го відділення дистанційного мінування роти загороджень військової частини А4796 Віталій Полянський помер від отриманих ран.
Україна втратила мужнього воїна, сильного духом і доброго серцем.
Поховали Героя на «Алеї слави» міського кладовища.
Вічна пам’ять Захиснику.
Щирі співчуття родині й близьким.
