У дні, коли вся країна згадує тих, хто стоїть на передовій і тих, хто стоїть поруч із ними в тилу, навчальні заклади Хмільниччини довели: добро живе в наших дітях, у вчителях, у батьках — у всій громаді.
Напередодні Дня Збройних сил України, Дня волонтера та Дня Святого Миколая ліцей №3 м. Хмільника, ліцей №2, Голодьківський та Кожухівський ліцеї долучилися до благодійної ініціативи та передали зібрану допомогу волонтеру Івану Плотиці.
Ліцей №3: 24 тисячі гривень, допомога та дитячі руки, що творять свято
У ліцеї №3 зібрали 24 000 грн, а також коробки з гігієнічними засобами, смаколики, та власноруч виготовлені новорічні іграшки.
— Завдяки небайдужості учнів, батьків, працівників ліцею та інспектора сектору СОБ нам вдалося зібрати значну суму. Ми передали її нашому надійному волонтеру — Івану Івановичу Плотиці,— коментують у ліцеї.
Директорка Галина Коведа додала:
— Наша спільнота завжди активно долучається до допомоги ЗСУ. Ми хотіли, щоб хлопці на передовій відчули частинку домашнього тепла, підтримки. Це наш внесок у перемогу, хай невеликий, але щирий.
Голодьківський ліцей: маленькі Миколайчики з великими серцями
У Голодьківському ліцеї Івана Плотицю зустрічали діти в новорічних шапочках — як справжні маленькі Миколайчики.
Вони передали коробки зі смаколиками, малюнки, подарунки та навіть разом заспівали «Червону калину».
Керівництво закладу зазначає:
— Кожна дитяча рука поклала в коробки частинку своєї любові. І для нас велика честь передати це все Івану Плотиці, бо ми знаємо: він донесе кожен пакет туди, де зараз найважче. Ми віримо, що добро повертається. І сьогодні наші діти зробили те, що буде зігрівати наших військових у холодних окопах.
Ліцей №2: коли “пакуємо бус” — це не метафора
У ліцеї №2 відбулась лінійка за участі директора Олександра Марчука та волонтера Івана Плотиці.
Учні слухали уважно, а волонтер отримав подяку — несподівану й дуже теплу — саме у День волонтера.
Цей заклад регулярно проводить благодійні акції, і цього разу вони буквально запакували бус Івана Івановича так, що коробки не закінчувались.
Олександр Марчук підкреслив:
— Ми довго працюємо з Іваном Івановичем і знаємо: він — надійний. Ми маємо повний звіт, знаємо, що все доходить до хлопців. Діти роблять це від душі, свідомо. Це покоління — справжні патріоти.
Волонтер Іван Плотиця додає:
— Напередодні я мав зустріч із педагогами Кожухівського ліцею. Ми говорили про прості речі — про будні, про дітей, про війну, яка торкнулася кожного. А потім вони передали те, що зібрали разом із учнями та батьками. Гостинці для наших воїнів… І в ту мить я знову відчув: скільки тепла можуть вмістити людські руки.
У той самий день я отримав різдвяні гостинці й від жителів села Березна. Пані Галина Побережна згуртувала односельців, і вони спекли, зібрали, приготували все так, ніби робили для своїх — бо так воно і є.
Я хочу подякувати кожному, хто долучився. Усім навчальним закладам, усім дітям, батькам та вчителям. За турботу, за увагу, за те, що не втомлюєтесь підтримувати тих, хто нас захищає.
Ми всі маємо згуртовуватися і працювати задля Перемоги разом — тоді у нас все вийде.
Мені хочеться розповісти вам не лише про гроші чи коробки. А більше про те, що навіть у час війни діти вчаться віддавати. Про те, що вчителі вчать не лише формул, а й любові до оточуючих. Про те, що батьки показують приклад «як потрібно робити добро».
І про те, що є такі волонтери, як Іван Плотиця — люди, яким можна довіряти. Бо вони несуть добро туди, де його найбільше чекають.
І найголовніше… У той час, коли ворожі ракети намагаються зламати нашу країну — наші діти цементують її зсередини. У той час, коли дорослі часто розгублені — діти показують, що таке справжній патріотизм. У той час, коли зло намагається нас зламати — маленькі Миколайчики світять сильніше будь-яких гірлянд.
Бо саме майбутнє України стояло на лінійках — з коробками, смаколиками і щирими очима.
І це майбутнє точно не програє.
Ольга Франчук