Ганна Ямкова — звичайна українська пенсіонерка із села Корделівка Калинівської громади. Вона не має великих статків, але має добре та щире серце. Тому у 2024 році жінка вирішила допомагати нашим захисникам та зігріти їх не лише теплом свого серця, а й теплими в’язаними шкарпетками та килимками.
Як реалізовувала свій задум, пані Ганна поділилася із читачами Хмільник. онлайн.
— Я багато чула про те, що взимку нашим хлопцям дуже холодно. По кілька днів вони не знімають взуття і теплі шкарпетки дуже потрібні їм. Я вмію в’язати, тому вирішила, що буду зігрівати наших захисників, — пригадує співрозмовниця. — Спочатку шкарпетки та «піддупнички» передавала знайомим волонтерам у Вінницю. Потім наші місцеві почули про мене та теж попросили про допомогу.
До своїх в’язаних речей жінка додавала смачні домашні рогалики, які пекла у себе вдома, та цукерки, щоб хоча б трішки підняти настрій військовим.
На жаль, торік здоров’я підвело рукодільницю. Після оперативного втручання жінка на кілька місяців була прикута до ліжка, не могла ходити. Але улюбленої справи не залишала.
— Трішки в’язала, але значно менше. Бо, головна причина, не було з чого в’язати. На операцію та реабілітацію пішло багато коштів, тому не могла дозволити собі зайвих витрат на нитки. Зараз знову повертаюся до роботи. Знайома принесла кілька кофт та в’язану спідницю. Розпустила, будуть і шкарпетки, і килимки, — посміхається жінка.
Навіть відсутність світла не лякає майстриню. У темну пору доби вона вмикає ліхтарика та береться за улюблену справу.
У кожний свій виріб жінка вкладає часточку материнської любові та тепла й мріє, щоб війна якнайшвидше закінчилася та всі військові повернулися додому живими.
