Весна пробивається крізь усе. Навіть крізь холод. Навіть крізь втому.
Козятин сьогодні — це ніжні підсніжники, верба з пухнастими «котиками», перші квіти, що не бояться холоду.
Це тиха вода у ставку, це голубка, що береже нове життя.
І це місто, яке відновлюється, дихає, живе…
Бо життя — сильніше.