Скільки талантів так і залишаються «для себе»? Скільки пісень ніколи не звучать далі стін власної кімнати через страх, невпевненість чи думку «ще не час»?
Хмільничанка Ірина Круголькова (псевдонім “themissrokkstar») вирішила розірвати це замкнене коло.
Дівчина ніколи професійно не займалася вокалом. Не закінчувала престижних музичних академій. Не мала команди продюсерів за спиною. Просто одного дня взяла до рук гітару і музика назавжди стала частиною її життя.
Сьогодні 21-річна співачка готується презентувати свою першу велику відеороботу — кліп на авторську пісню «Струна», який став справжньою історією про віру в себе, підтримку друзів і силу маленьких кроків до великої мрії.
Після років творчих пошуків, сотень годин із гітарою, написаних пісень і постійної боротьби з власним перфекціонізмом вона наважилася на крок, який давно чекав свого часу — зняти перший авторський кліп.
У відвертій та ексклюзивній розмові з «Хмільник онлайн» Ірина розповіла, як народжувався кліп, чому він міг не відбутися, хто стоїть за його створенням і чому іноді найважливіше — просто наважитися випустити свою мрію у світ.
«Я просто завжди співала»
Музика прийшла в життя Іри ще в дитинстві.
— Мабуть, більше десяти років тому я вперше взяла в руки гітару. Хоча мріяла про це ще раніше. Спочатку ходила до музичної школи, потім навчалася самостійно. Завжди співала. Не займалася вокалом професійно, не маю якихось особливих теоретичних знань. Просто багато співала, слухала себе, працювала над помилками і поступово формувала власне звучання, — розповідає дівчина.
Перші авторські пісні почали народжуватися ще у 2020 році.
Частина з них так і залишилася у старих записниках та демо-файлах. Але саме тоді почала формуватися творча історія, яка згодом привела Ірину до студійних записів і власних релізів. Серйозніше займатися музикою вона почала у 2024–2025 роках, коли розпочала співпрацю із саунд-продюсерами та запис власних композицій.
— Мені дуже захотілося просувати українську творчість і водночас ділитися своєю музикою. Хоча аудиторія почала з’являтися ще раніше — мої відео потрапляли в рекомендації, приходили перші підписники. Потім був період, коли я майже зникла із соцмереж. Але творчість нікуди не зникала. Вона весь цей час жила всередині мене.
Від каверу до власного кліпу
Цікаво, що історія кліпу починалася зовсім інакше. Подруги подарували Ірині сертифікат на професійну відеозйомку. Спочатку вона планувала записати кавер на відому композицію та навіть спеціально їздила до Києва для роботи над ним. Але після повернення зрозуміла: настав час перестати ховатися за чужими піснями.
— Я подумала: якщо вже робити відео, то чому не на свою пісню? Це був дуже важливий момент для мене. Я зрозуміла, що мушу переступити через власний перфекціонізм. Бо можна безкінечно покращувати трек і так ніколи його не випустити.
Ідея кліпу народилася буквально за кілька днів. Без величезних бюджетів та без довгих продуманих репетицій. Зате з людьми, яких вона любить і яким довіряє.
Молодь Хмільника, яка творить разом
Особливістю проєкту стало те, що практично вся команда складалася з молодих творчих людей Хмільника. Поруч із Іриною працювали музиканти Богдан Чопенко, Андрій Вихоистюк, Богдан Заболотний, відеограф Маріна Манджос, фотограф Анна Сахневич, хореографиня Тая Фельдман, Ірина Дармобита та інші друзі, які долучилися до реалізації задуму.
— Це були не просто учасники зйомок. Це люди, яких я люблю. Люди, які підтримували мене тоді, коли опускалися руки. Ми всі різні, але нас об’єднує творчість і якийсь особливий внутрішній зв’язок. Ми відчуваємо один одного і через це нам дуже легко працювати разом.
Коли все йде не за планом
Втім, шлях до зйомок був далеко не ідеальним. Локації одна за одною зривалися. Деякі домовленості скасовувалися буквально в останній момент. А за день до початку зйомок прогноз погоди обіцяв суцільний дощ.
— Я вже не знала, що робити.
Треба було повідомляти людям час і місце збору, домовлятися про макіяж, а я навіть не розуміла, чи будуть взагалі зйомки.
Але тоді сказала собі: якщо ці випробування з’являються, значить вони ведуть мене до чогось кращого.
Так і сталося. В останній момент команда знайшла нову локацію — автопарк. І саме він став ідеальним втіленням задуму.
— Це було стовідсоткове попадання в атмосферу пісні. Усі попередні варіанти навіть близько не давали того відчуття.
«Я дивилася на людей і хотіла плакати від щастя»
Сам день зйомок став для Іри справжнім випробуванням. Потрібно було одночасно організувати людей, привезти обладнання, інструменти, підготуватися самій і контролювати десятки дрібниць.
— Я страшенно переживала. Боялася, що щось забуду або не встигну. Але коли всі почали збиратися на локації, я раптом відчула неймовірне тепло.
Найемоційнішим моментом для дівчини стало усвідомлення того, що поруч зібралися майже всі її близькі люди.
— Я дивилася на них і була переповнена любов’ю. Реально. Хотілося плакати від радості. Навколо стояли люди, які мене підтримують, які вірять у мене. Це було неймовірне відчуття.
Пісня про любов, яка не зникає
За словами Ірини, її нова композиція — це історія про безумовну любов. Про почуття, яке не потребує щоденної присутності поруч.
— Це про людину, яку продовжуєш любити просто тому, що вона є. Навіть якщо обставини не дозволяють бути разом. Навіть якщо ви не бачитесь. Головне — знати, що в неї все добре.
Якби потрібно було описати кліп трьома словами, Ірина обрала б: любов, драйв і справжність.
— Ми нічого не грали, не прикидались. Ми були собою. Музиканти реально грали наживо, а я співала наживо. Так, у кліпі потім буде студійний звук, але вся енергія була справжньою.
«Не ховайте свої мрії»
Сьогодні Ірина називає цей кліп одним із найважливіших кроків у своєму житті.
— Для мене це була мрія. Я довго ховала свої пісні у папці з демками. Думала, що вони недостатньо хороші. Але зрозуміла: якщо не випустити їх у світ, ніхто ніколи про них не дізнається.
Попереду — нові релізи, нові пісні та, можливо, нові кліпи. А поки що молода співачка хоче лише одного:
— Щоб ця пісня знайшла своїх людей. Щоб хтось почув її і впізнав у ній себе.
І наостанок звертається до хмільничан:
— Кайфуйте від життя. Так само, як ми кайфували під час цих зйомок. Цей кліп може бути неідеальним, але він живий. У нього є душа, і для мене це найважливіше.
Схоже, у Хмільнику народжується крутий новий музичний проєкт.
— Цей кліп — живий. Він про найголовніше в житті: про людей, про любов, про дружбу і про сміливість бути собою. І якщо після перегляду хоча б одна людина наважиться зробити крок до своєї мрії — значить, усе було недаремно», — говорить Ірина.
Уже зовсім скоро хмільничани першими побачать результат роботи молодої творчої команди. А поки що залишається лише чекати прем’єри та вкотре переконуватися у тому, що в Хмільнику живе талановита молодь, яка не боїться мріяти, творити і заявляти про себе на весь світ.
Ольга Франчук