Сьогодні Козятинська громада провела в останню путь Валентина Миколайовича Зінченка — мужнього Воїна, справжнього солдата і людину честі. Йому було 36 років.
Валентин народився 15 серпня 1990 року у Козятині . Тут минуло його життя, тут залишилися рідні вулиці, знайомі місця та люди, які сьогодні проводжали його поглядами, сльозами та молитвами.
Тепер ці вулиці пам’ятатимуть його кроки, а Козятин — його ім’я.
До останнього залишався Воїном
6 жовтня 2025 року Валентина Зінченка мобілізували до лав Збройних Сил України.
Він став на захист держави та мужньо проходив найважчі випробування війни.
З 24 серпня 2026 року Валентин вважався зниклим безвісти. Рідні чекали, сподівалися на добру звістку, вірили, що він повернеться.
Та 31 серпня у двері його родини постукала найстрашніша звістка.
Вірний військовий присязі, Валентин загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області.
Він служив гранатометником 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення на бойових машинах піхоти батальйону оперативного призначення оперативно-тактичного з’єднання 1-го корпусу «Азов» військової частини 3028.
Боровся до останнього
Валентин не уникав небезпеки. Там, де було найважче, він залишався зі своїми побратимами та виконував військовий обов’язок.
До останнього він боровся не лише з ворогом, а й за власне життя.
Він захищав українську землю, своїх побратимів та кожного з нас.
Його шлях був коротким, але сповненим мужності, сили та відданості Україні.
Валентин залишився вірним присязі до кінця.
Сьогодні його проводила вся громада.
Воїна Зінченка Валентина Миколайовича поховали на центральному кладовищі Козятина – на Алеї Слави.
Там, серед інших Захисників, він відтепер назавжди залишатиметься поруч зі своїми земляками.
Дякуємо Воїну за мужність. За службу. За захист. За життя, віддане Україні.
Світла пам’ять Герою.
Вічна слава Захиснику України!
