Алею Віри у Хмільнику доповнили портретами 14 українських військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні. За кожним портретом — родина, яка живе надією, чекає звістки й мріє про повернення найдорожчої людини додому.
Серед тих, чиї портрети з’явилися на Алеї Віри, — 13 військовослужбовців, які зникли безвісти, та один захисник, який потрапив у полон.
Це Сергій Подольський, Іван Машталір, Петро Мазур, Олег Гаврилюк, Олександр Карнаух, Олександр Древніцький, Олександр Глодний, Олександр Шикирун, Роман Шкатюк, Володимир Шевчук, Руслан Демянюк, Володимир Литкін, Микола Афанасьєв та Олександр Сілантьєв.
Військовослужбовці зникли безвісти або потрапили в полон у різний час, виконуючи бойові завдання на Сумщині, Харківщині, Луганщині, Донеччині, Дніпропетровщині та Запоріжжі.
Найдавніші дати зникнення безвісти серед зазначених військових — березень 2023 року. Олександр Сілантьєв потрапив у полон у липні того ж року на території Серебрянського лісництва Луганської області. Інші захисники зникли безвісти у 2025–2026 роках.
Алея Віри — це місце, яке нагадує про необхідність пам’ятати про кожного захисника, підтримувати його родину та докладати зусиль, аби встановити долю зниклих безвісти й сприяти поверненню військовополонених додому.
За кожним портретом — син, чоловік, батько чи брат, чиє повернення чекають найрідніші. Це життя, сповнене планів і мрій, голос, якого прагнуть почути в телефоні, та двері, які щодня відчиняють із надією побачити рідну людину на порозі.
Родини зниклих безвісти та полонених переживають невідомість, тривогу й біль очікування. У цей непростий час вони потребують особливої уваги, підтримки та людського тепла.
У комунальній установі «Ветеранський простір» Хмільницької міської ради наголошують на важливості єдності, віри й небайдужості. Адже за кожною історією очікування стоять люди, які не втрачають надії на повернення своїх рідних.
Віримо і боремося разом. Нехай віра не згасає, а кожен захисник повернеться додому.