27 Квітня, 2026

Гройсман — другий у списку найефективніших прем’єр-міністрів

Колишній міський голова Вінниці та екс-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман посів друге місце у рейтингу очільників уряду за рівнем користі для держави.

Такі результати оприлюднило соціологічне дослідження, проведене компанією Active Group спільно з виданням «Політарена».

Вінницький акцент у всеукраїнському рейтингу

На запитання «Діяльність кого з прем’єр-міністрів України принесла користь Україні?» 12,5% респондентів назвали Володимира Гройсмана. Це — другий показник серед усіх прем’єрів за роки незалежності.

Лідером рейтингу став Віктор Ющенко з результатом 18,8%. Далі у списку:

  • Леонід Кучма — 11,4%
  • Денис Шмигаль — 9,4%
  • Юлія Тимошенко — 8,3%

Таким чином, Гройсман залишається одним із найбільш позитивно оцінених керівників уряду в історії України.

Водночас — високий рівень недовіри

Попри наявність лідерів, результати дослідження свідчать про загальний скепсис українців до діяльності прем’єр-міністрів.

Зокрема:

  • 30,2% опитаних вважають, що жоден прем’єр не приніс користі Україні
  • ще 24,9% не змогли визначитися з відповіддю

Це вказує на системну кризу довіри до виконавчої влади.

Хто отримав найбільше негативних оцінок

В антирейтингу за шкодою для держави лідирують:

  • Віктор Янукович — 41,4%
  • Юлія Тимошенко — 35,0%
  • Микола Азаров — 32,4%
  • Павло Лазаренко — 30,0%

Щодо Володимира Гройсмана, то 14,2% респондентів вважають його діяльність шкідливою — це значно менше, ніж у лідерів антирейтингу.

Що показують результати

Дослідження демонструє, що українці загалом критично оцінюють діяльність урядів за роки незалежності. Водночас окремі політики, зокрема Володимир Гройсман, зберігають відносно позитивний баланс оцінок і залишаються серед тих, кого громадяни пов’язують із більш ефективним управлінням державою.

Як проводилось опитування

Дослідження провела компанія Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology.

Метод — самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років.
Вибірка — 1000 респондентів (репрезентативна за віком, статтю та регіоном).
Похибка — не більше 3,5%.