У Музеї історії міста Козятин відкрили виставку живописних робіт Юрія Боровика (3 травня 1942 року — 27 вересня 2001 року) — журналіста, літератора й талановитого художника-самоука. Експозицію присвятили пам’яті непересічної особистості, яка поєднувала професійну журналістику з любов’ю до мистецтва, природи та моря.
Цьогоріч минуло 25 років від дня передчасної смерті Юрія Боровика. З цієї нагоди музей представив 15 його картин, які на початку року передала до музейних фондів незмінна редакторка щотижневика «Вісник Козятинщини» Ніна Чернега.
Газета, у якій Юрій Боровик пропрацював понад 20 років, у 2025 році відзначила 95-річчя від дня заснування. Спочатку видання мало назву «Колективна праця», згодом стало районною газетою «Жовтневі зорі», а нині відоме як «Вісник Козятинщини».
Працюючи в редакції, журналіст залишав свої картини в кабінетах колег — як джерело натхнення та пам’ять про творчість. Відвідувачі виставки відзначали особливу теплоту, яскравість і сильну енергетику його полотен. За життя Боровика редакційну виставку його робіт відвідували відомі люди, які захоплювалися не лише його журналістським талантом, а й майстерністю художника.
Від депо до морських просторів
Юрій Боровик народився 3 травня 1942 року. У дитинстві він зростав без батька, жив із матір’ю Вірою Дем’янівною у Кременчуці, а згодом родина переїхала до Козятина.
Після закінчення семи класів хлопець пішов працювати до депо, щоб допомогти родині матеріально. Повну середню освіту здобув у вечірній школі.
Потім була трирічна військова служба на флоті. Однак розлучатися з морем Юрій не захотів, тож після армії влаштувався на риболовецькі траулери «Ялта», а пізніше — «Аюдаг».
Місяцями перебуваючи в морі, він знаходив час для своїх захоплень: малював, писав літературні твори, вивчав англійську мову та виготовляв рукотворні книжки. Захоплювався читанням, мав чудову домашню бібліотеку й вільно читав англійську класику мовою оригіналу.
Самотужки опанувавши техніку ручного книгодрукування, Юрій Боровик створив близько двох десятків мініатюрних книжечок, які за якістю не поступалися друкарським виданням. Частину цих робіт він подарував колезі — журналісту й письменнику Петру Зарицькому.
Завітавши на відкриття виставки, Петро Зарицький приніс кілька збережених книжечок і показав їх присутнім. Висока якість виконання та увага до деталей вразили гостей заходу.
Журналіст, який відстоював справедливість
Після морських мандрів Юрій Боровик присвятив себе журналістиці. Він закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка та зарекомендував себе як кваліфікований журналіст-аналітик.
У редакції йому доручали найскладніші теми, зокрема спірні та конфліктні ситуації. Колеги згадували його як людину з особливо гострим відчуттям справедливості, здатну ґрунтовно розібратися в проблемі й донести її до читачів. Його публікації були актуальними та знаходили відгук серед аудиторії газети.
Під час відкриття виставки спогадами про колегу поділилася працівниця редакції Зоя Хіцова. Вона згадувала Юрія Боровика як людину з кришталево чистою душею.
Фотограф Володимир Жваколюк, який також завітав до музею, представив портрет журналіста, зроблений ним самим, і подарував музейним фондам цінне видання «Вінниччина журналістська» за редакцією-упорядкуванням Володимира Лисенка, видане у Вінниці 2010 року. У збірці зібрані біографії представників журналістської спільноти Вінниччини, серед яких і Юрій Боровик та інші журналісти Козятинщини.
Попри численні таланти, особисте життя Юрія Боровика склалося непросто. Він зустрів своє кохання, але так і не створив сім’ї. Останні роки життя були затьмарені невиліковною хворобою.
Завершилася зустріч музичним подарунком: викладачка класу скрипки Козятинської дитячої музичної школи Світлана Чайка виконала для присутніх чарівну мелодію.
У Музеї історії міста Козятин подякували всім, хто долучився до вшанування пам’яті Юрія Боровика та допомагає зберігати його творчу спадщину.
З нагоди Всеукраїнського дня художника, який відзначають 11 жовтня, музей також привітав митців образотворчого мистецтва, побажавши їм натхнення, можливостей для творчості, миру й добробуту.