Українські пісні, духмяні короваї, рукотворні дідухи та ремесла, що переживають століття. 22 серпня паркову алею села Мирне наповнили музика, творчість та особлива атмосфера єднання – тут відбувся ІІІ Міжтериторіальний фестиваль народної творчості «Піснею і короваєм Незалежність зустрічаєм».
Захід посвятили 35-й річниці Незалежності України. Фестиваль став майданчиком, де українські традиції не просто демонстрували, а продовжували жити — у піснях, виробах народних майстрів, святкових короваях та давній технології виготовлення дідухів.
Традиція, яку бережуть і передають далі
Фестиваль започаткували з особливою метою — зберігати та популяризувати елемент нематеріальної культурної спадщини «Технологія виплітання дідуха».
Дідух — не просто традиційне прикраса. Це символ пам’яті про предків, родинного коріння, добробуту та зв’язку поколінь. Саме тому його виготовлення — це не лише ремесло, а й жива традиція, яку важливо передати дітям та онукам.
Цьогорічний фестиваль зібрав представників різних територіальних громад – творчих колективів, окремих виконавців, майстрів народного мистецтва та усіх, кому близька українська культура.
Коли співає громада – оживає традиція
Фестиваль подарував гостям насичену концертну програму. На сцені виступали аматорські колективи та окремі виконавці, що демонстрували різноманіття української пісенної традиції.
Та не менш важливою частиною заходу стали виставкові локації.
Відвідувачі могли побачити дідухи та святкові короваї, кожен з яких мав свою форму, характер та особливості виконання.
Поруч працювало справжнє містечко народних промислів. Свої роботи представили гончарі, майстри народного розпису, вишивальниці та інші народні умільці.
За кожним виробом — години кропіткої роботи, знання, передані від старших поколінь, і бажання не дозволити українським традиціям залишитися лише сторінками етнографічних книг.
Фестиваль як міст між громадами
Гостями заходу стали представники органів місцевого самоврядування та установ обласного рівня у сфері культури.
Вони ознайомилися з експозиціями та відзначили належний рівень організації фестивалю, його змістовне наповнення та художню складову.
Проте, мабуть, найважливішим результатом фестивалю стало саме спілкування між громадами. Такі заходи дають змогу не лише показати власні культурні надбання, а й побачити, як їх зберігають в інших куточках області, обмінятися досвідом та знайти нові ідеї для спільних проектів.
Щоб традиція мала майбутнє
Сьогодні, коли Україна відстоює не лише свою територію, а й власну ідентичність, збереження культурної спадщини набуває особливого значення.
Пісня, вишивка, гончарство, народний розпис, коровай і дідух — це частина великої історії, яку українці зберігали попри війни, голод, репресії та інші випробування.
Саме тому фестиваль у Мирному став не просто культурною подією напередодні Дня Незалежності. Це була своєрідна демонстрація того, що традиція живе доти, доки є люди, готові її творити, зберігати та передавати далі.
Організатори планують продовжувати фестиваль, розширювати коло його учасників та урізноманітнювати програму.
Адже кожна така зустріч — це ще один крок до збереження української культурної спадщини, зміцнення співпраці між громадами та утвердження нашої національної ідентичності.
Піснею – зберігаємо пам’ять.
Ремеслом – передаємо традицію.
Єдністю — творимо майбутнє.
