Кожної першої суботи місяця о 10:00 у центрі села Уланів проходить мирна акція на підтримку безвісти зниклих захисників.
Тут збираються рідні та друзі тих, чиє місце перебування досі невідоме. Вони приходять із фотографіями найдорожчих людей, прапорами та плакатами. Поруч із ними стоять небайдужі жителі громади, аби підтримати тих, хто щодня живе між надією і болем.
Та вчора, 4 липня, було особливо боляче спостерігати, як багато автомобілів просто проїжджали повз. Люди не розуміли, що відбувається, і не подавали звуковий сигнал, хоча учасники акції вже підготували відповідні плакати.
Одна з рідних безвісти зниклого сьогодні навіть виходила на дорогу, зупиняла автомобілі та просила водіїв посигналити. За допомогою зверталися і до поліції. Але…
Друзі, якщо ви бачите людей із портретами рідних, прапорами та плакатами, які стоять на мирній акції, — не проїжджайте просто так. Натисніть на сигнал.
Для вас це лише секунда і маленький жест. Для тих, хто чекає своїх рідних уже місяці чи роки, — це знак, що вони не самі, що їхній біль бачать і розділяють. Підтримка інколи звучить лише кілька секунд. Але її дуже чекають.
Ольга Франчук