Історичний музей імені Василя Порика став місцем зустрічі українських та французьких гостей, яких об’єднує спільний інтерес до історії, досліджень і постаті видатного хмільничанина. Цього разу до музею завітали гості з Кам’янця-Подільського, Києва та Франції.
Зустріч вкотре продемонструвала, що музей — це не лише простір для збереження експонатів і документів. Це також місце живого спілкування, обміну знаннями, дружби та взаєморозуміння.
Гостей привітали директор Історичного музею імені Василя Порика Тетяна Маценко та директор Порицького будинку культури Марія Табуленко.
До зустрічі долучилася староста Порицького старостинського округу Валентина Маліновська. Французьких гостей вона зустріла за українською традицією — свіжоспеченим запашним хлібом, який став символом гостинності, щирості та побажання миру.
Історія Василя Порика — міст між Україною та Францією
Для гостей провели екскурсію музеєм. Особливий інтерес викликали музейні фонди, документи, фотографії та експонати, пов’язані з історією краю, подіями Другої світової війни та життям і боротьбою Василя Порика.
Особливо цінним стало спілкування з науковцями та дослідниками, які вивчають відповідні історичні матеріали.
Під час зустрічі йшлося про життєвий шлях Василя Порика, його перебування у Франції, участь у французькому Русі Опору та історичні події, які назавжди поєднали українську і французьку історію.
Французькі гості продемонстрували глибоке знання теми. Виявилося, що до приїзду в Україну вони вже відвідали чимало місць у Франції, пов’язаних із життям, перебуванням та боротьбою Василя Порика.
Для музейників така зацікавленість є особливо цінною, адже свідчить про те, що пам’ять про українського героя зберігається далеко за межами України.
Музей отримав новий цінний експонат
Особливим моментом зустрічі став подарунок від французьких гостей — головний убір шахтаря, який перебував у таборі у Франції.
Новий експонат поповнив музейну колекцію. Для закладу це не просто предмет минулої епохи, а матеріальний свідок історичного періоду, який відтепер допомагатиме розповідати про минуле наступним поколінням.
Попереду — нові спільні дослідження
Під час зустрічі також обговорили перспективи подальшої співпраці, зокрема, можливості спільної дослідницької роботи, обміну інформацією та матеріалами, а також продовження вивчення історії Василя Порика й участі українців у французькому Русі Опору.
Ця зустріч стала ще одним прикладом того, як історія може об’єднувати людей незалежно від кордонів і відстаней.
Саме музей Василя Порика цього дня став простором, де зустрілися дві країни, спільна історична пам’ять і люди, готові разом зберігати та досліджувати минуле.
Історія не має кордонів, а пам’ять не знає відстані. І коли вона об’єднує людей, з’являються нові можливості для досліджень, співпраці та взаєморозуміння.