Сьогодні, 10 липня, в Україні запроваджено День вшанування загиблих медичних працівників. Це особлива дата, яка покликана вшанувати тих, хто віддав своє життя, рятуючи інших, виконуючи професійний обов’язок у надзвичайних ситуаціях та у воєнних умовах.
Цей день визначний для жителів Калинівської громади, адже за роки війни громада втратила двох медичних працівників – Костянтина Сошинського та Василя Євича.
«У колективі КП «Калинівська ЦРЛ» КМР також є непоправна втрата, передчасна смерть колеги, медичного брата травматологічного кабінету поліклініки Сошинського Костянтина Станіславовича. В липні 2016 року він став на захист нашої неньки України від російської орди. І дев’ять років свого молодого життя мужньо боронив її, незважаючи на проблеми зі здоров’ям. 20 березня 2025 року у сорок п’ять років обірвалося молоде життя. Світла пам’ять про нього залишиться у наших серцях», — повідомили на сторінці Калинівської центральної районної лікарні у соцмережах.
Майже все своє свідоме життя Костянтин Сошинський пропрацював медбратом у кабінеті травматолога Калинівської ЦРЛ. А коли ворог ступив на українську землю, Костянтин не вагаючись пішов служити у 53 окрему механізовану бригаду. Про своє рішення не зізнавався нікому з рідних. Навіть проблеми зі здоров’ям не змінили його рішення.
Як медик за освітою він усвідомлював, що має серйозні проблеми зі здоров’ям, міг у будь-який момент залишити військову службу, але як свідомий українець постійно відкладав візит до лікарів та повернення до мирного життя. На жаль, стан здоров’я військового різко погіршився й 17 березня 2025 року серце Костянтина зупинилося.
У День вшанування загиблих медичних працівників калинівчани провели в останній путь ще одного медичного працівника Василя Євича.
Початок повномасштабної війни чоловік зустрів за кордоном, де працював разом із донькою.
«Батько розбудив мене і повідомив, що в Україні почалась війна і йому терміново потрібно їхати додому, бо телефонували з військкомату. Це вже потім, з часом, я зрозуміла, що ніякого дзвінка з військкомату йому не було, він сам захотів повернутися і це було лише його рішення, — пригадує донька Ганна Євич. — До України тоді не їхали автобуси, довелося машиною вивозити його до кордону, відправляти додому. Він відразу ж пішов в тероборону і дуже переживав, що його не відправляють на фронт. Обурювався: чому беруть молодих без досвіду, а він військовий медик з досвідом, а його не відпускають на фронт».
17 лютого 2023 року Василь Євич став до лав 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Служити довелося у найгарячіших точках фронту. Він виносив поранених з поля бою, рятував життя побратимам, але виявився безсилим перед своєю смертю. Помер військовослужбовець внаслідок гострої ішемічної хвороби серця. Серце бойового медика не витримало постійних стресів та навантаження.
Схилімо голови у скорботі та згадаймо Костянтина Сошинського, Василя Євича та всіх медичних працівників, які загинули за цілісність та незалежність України. Вічна пам’ять Героям!