12 квітня Глуховецька громада зустріла на колінах свого Захисника — Володимира Віталійовича Мамчура, який загинув 23 січня 2023 року під час бойових дій біля Новобахмутівки на Донеччині. Впродовж двох років він вважався зниклим безвісти.
З перших днів повномасштабної війни Володимир добровільно став до лав ЗСУ, був командиром стрілецького відділення 59-ої окремої штурмової бригади. Він загинув, захищаючи Україну, її незалежність та мир на нашій землі.
Володимир Віталійович Мамчур народився 25 листопада 1966 року в селі Жежелів. Закінчив місцеву школу. У 1983 навчався у Новочорторському технікумі за спеціальністю ветеринарний лікар. З 1987 по 1989 рік проходив строкову військову службу, а демобілізувавшись до 2001 року працював за спеціальністю у Жежелівському СФГ «Подільське». У 2019 році став працювати на СТОВ Жежелів «Каолін».
З технікума привіз собі прекрасну наречену Олену. У люблячій1 сім’ї народилися двоє синів Віталій та Артем. Молодший син Артем наразі також захисник України.
Володимир Віталійович був надзвичайно доброю, позитивною і чуйною людиною, з великим серцем та золотими руками. Був найкращим сином, коханим чоловіком, люблячим татусем та доброзичливим дідусем для своїх онуків. Будував плани на майбутнє, але все змінила війна…
Жежелів, рідне село Героя, зустрів кортеж із квітами, сльозами і мовчанням. Чин похорону, панахиду та мітинг скорботи провели духовенство та представники громади. Володимира поховали з військовими почестями під Гімн України та салют 26-ї артилерійської бригади.
Володимир Мамчур — приклад відваги, гідності, щирої любові до Батьківщини. Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті. Вічна шана та подяка.